Ким би ти не був за професією, творчість може жити в твоїй душі та знаходити найнесподіваніші вияви. Нещодавно в галереї мистецтв лубенці мали нагоду познайомитися із виставкою «Ветеринари у мистецтві», яку організувала Яна Ісаєнко. «Апельсин» поспілкувався із талановитою майстринею та ветеринаром за фахом.

Віночок із пластикових пляшок. Яна дає друге життя речам

Яна Ісаєнко – фундаторка та координаторка проєкту «Ветеринари у мистецтві», народний майстер, учасниця й переможниця всеукраїнських і міжнародних виставок, конкурсів, фестивалів, проєктів як в Україні, так і за її межами. Роботи майстрині зберігаються у фондах музеїв України (Чигирин, Ужгород, Полтава), Естонії (Кохтла-Ярве). Член журі міжнародного багатожанрового фестивалю ZIRKA у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво».

Доброго дня, пані Яно! Розкажіть про цьогорічний проєкт «Ветеринари у мистецтві».

Виставка в Лубнах, яку всі бажаючі можуть відвідати до кінця грудня, ініційована мною в рамках проєкту «Ветеринари у мистецтві». У виставці взяли участь 25 митців лікарів-ветеринарів, представили 160 робіт. Серед представлених робіт вузлові ляльки, картини маслом, декоративні вощинні свічки, прикраси з бісеру, колекція старовинних рушників, іграшки в’язані, газетна лоза. Присутні були роботи викладачів та студентів Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу Полтавського державного аграрного університету, ветеринарів з Сумщини, Полтави, Луганщини, Київщини.

На виставці Ветеринари у мистецтві в Галереї мистецтв м. Лубни 03 грудня творча ветеринарна спільнота

Пані Яно, кому належить ця креативна ідея та як вона народилася?

Я сама лікар ветеринарної медицини, працюю головним спеціалістом відділу державного контролю управління державного контролю Департаменту безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю у сфері органічного виробництва в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Хомутецький фаховий коледж дебютна виставка присвячена Дню вишиванки травень 2019

Моя дебютна виставка відбулася 16 травня 2019 року та була присвячена Всеукраїнському дню вишиванки. Провели ми її на базі Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу Полтавського державного аграрного університету, де також були представлені роботи студентів та викладачів. Тоді я була вражена, наскільки обдаровані та багатогранні лікарі ветеринарної медицини! Так виникла ідея в проведенні й інших заходів із їхньою участю.

А почався мій проєкт із назви «Ветеринари у мистецтві», яка спала мені на думку та була використана як гасло виставки декоративно-прикладного мистецтва в рамках святкування Дня пам’яті святих безскрібників і чудотворців Косми і Даміана Асійських як День святих покровителів лікарів ветеринарної медицини 14 листопада 2019 року в рідній альма-матері – на базі факультету «Ветеринарної медицини» Полтавського державного аграрного університету.

– Як Ви почали шукати таланти?

– У першу чергу звернулася до своїх одногрупників, випускників 2006 року, яких знала як талановитих, неформатних, активних людей, лікарів ветеринарної медицини. Я працюю в державній установі, тож зверталася до територіальних органів, також багато особистих контактів.

І зрештою ветеринарна творчість зафіксована на сторінках друкованих видань.

Я вирішила, що всю цю красу потрібно десь фіксувати, щоб її могло побачити більше людей, а також на згадку самим митцям. На сьогодні видано вже два календарі. До календаря 2021, 2022 були залучені лікарі ветеринарної медицини з Донецької, Полтавської, Сумської, Луганської, Київської, Хмельницької областей та м. Києва.

Календар Ветеринари у мистецтві 2021

За два роки існування проєкту «Ветеринари у мистецтві» лікарі, роботи яких представлені в календарі, взяли участь у п’яти спільних виставках образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а також стали переможцями конкурсу майстрів «handmade» проєкту «Ukraine with love» (2020 р.), який створено за ініціативи ГС «Спілка жінок України» та підтримки Українського культурного фонду Міністерства культури та інформаційної політики України в рамках програми «Малі міста – великі враження». Роботи майстрів також увійшли до каталогу «MAGIC of Ukraine», що репрезентує сто найкращих українських майстрів як на Батьківщині, так і за її межами на різноманітних культурних заходах.

Але в Лубнах – це найкраща виставка і знакова подія для нас! Ми всі щиро завдячуємо директору Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького пану Віктору Михайловичу Верещаці та кожному хто був причетним до цього заходу.

З директором Віктором Верещакою Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького

Які Ваші роботи можна побачити на виставках?

У Лубнах представлені мої прикраси, авторські вінки, колекція старовинних рушників. Також виготовляю вузлові ляльки. Першу свою, як кажуть в народі, мотанку створила в 2016 році. Надихнулася Сорочинським ярмарком, де познайомилася із майстринею з Полтавщини. З того часу почала брати участь у конкурсах, виставках. У фейсбуці познайомилася із багатьма лялькарками. І так із своєю коліжанкою Світланою Лебедєвою, яка наразі проживає в місті Довжанськ на Луганщині, теж народний майстер, ми створили спільноту «Секрети лялькарок». Тут зібралися люди, які поціновують українську вузлову ляльку. На жаль, сьогодні багато майстрів плутають грішне з праведним, приписуючи ляльці магію. Ми цей напрямок не підтримуємо, ми просто популяризуємо українську культуру. Адже, виявляється, лялька – це не лише іграшка, це ціла наука. Є багато досліджень про ляльку; майстри розділилися в цьому плані: комусь цікаво створити ляльку в сучасному одязі, з сучасних матеріалів, авторську,  інші навпаки – створюють в українських строях конкретного регіону або відтворюють автентичні.

– Розкажіть більше про вашу спільноту.

Ляльки крок за кроком привели в коло однодумців, поціновувачів ляльки з різних куточків України та зарубіжжя. Спільнота «Секрети лялькарок» жива, активна та діяльна. Беремо участь у виставках та конкурсах. У спільноті коліжанки діляться фотографіями своїх виробів з описами процесів створення. Можна отримати цінну пораду, подивитися на досвід інших. Проводили традиційні творчі посиденьки з майстром – кожної пятниці майстер-клас, де майстриня розповідала про себе та презентувала певну техніку створення виробу. Протягом тижня всі відтворювали ці роботи та виставляли у спільноті в окремий альбом. Це дуже цінний досвід для майстринь, а особливо для початківців, які тільки шукають себе у творчості.

Результатом дільності спільноти є збірники «Секрети лялькарок» та «Секрети лялькарок України», остання зараз була б доречним подарунком під ялинку!

У нас було вже два видання. Це наша ідея з Світланою зафіксувати час і пам»ять. Вони справді унікальні. У першому зібрано роботи 25 майстрів України, їхні ессе, світлини та найголовніше досвід кожної та бажання поділитися цим скарбом на сторінках збірника. Це вихід за рамки мережі інтернет та популяризація ляльки в Україні та світі. У збірці описано різні техніки – від вдосконалення традиційних технологій виготовлення українських вузлових ляльок та іграшок до сучасних, відроджено деякі елементи строїв України, відтворено старовинні плетіння прикрас, а також представлено авторські напрацювання. У видання було 4 тиражі, які розлетілися не лише в нашій країні, а також у Грецію, Португалію, Польщу, Естонію, Німеччину, Кіпр, Білорусію.

Збірка Секрети лялькарок перше видання

У 2021 ми видали ще одну книгу «Секрети лялькарок України» (Видавничий дім «Стилос»), де вже представлено 27 майстринь. Це більш офіційне видання, яке зберігається у національних бібліотеках країни. Книга зараз є в наявності, її можна придбати. І дійсно вона стане чудовим подарунком, що допоможе зберегти українські традиції в наших родинах.

Також ми створили журнал, присвячений річниці нашої спільноти. Він виданий невеликим накладом. Кожна майстриня розповіла все, що хотіла – пов’язане з лялькою – напрацювання, досягнення, відкриття.

Зараз готуються матеріали на тему «Українська мода очима лялькарок». У якій саме формі це буде подано – книга, відео – не можу сказати, адже не я автор проєкту. Та основний мотив – відтворити ляльку в строї кожного регіону, описати історію та призначення елементів.

Чи знають діти сьогодні про вузлову ляльку?

У мене дві донечки, то я зіштовхнулася з тим, що в школі дівчатка вивчають ляльки-мотанки. Проте часто вчителі, які викладають предмет, від необізнаності створюють роботи, непритаманні українській культурі. Травнички, подорожниці, нерозлучники, ведушки, ляльки на щастя – це все не наше, не плутайте із російською культурою. Особисто, я не проти жодної ляльки і її походження, але речі повинні бути названі своїми іменами. Ніколи не надаю лялькам магічних властивостей, вони створювалися в давнину як іграшка, моталися дитині мамою або бабусею із клаптиків, хусток. Проте якщо людина вірить в чудо та програмує себе, хоче щоб лялька принесла щастя й удачу – то може так і буде. На все воля Божа, а не моя.

Пані Яно, Ви зустрічалися з ляльками-мотанками в дитинстві?

Я родом з Миргорода, дитинство минуло в приватному секторі. Тож я розкошувала на природі, майструвала перші ляльки із квітів – мальви, нагідки, ромашки, кульбабки. Примотувала до сірника кульбабку або мальву – і вже в ляльки сукня. Це я добре пам’ятаю. Проте серйозно ляльками до 2016 року не цікавилася. Я шила іграшки, переробляла якісь речі, даючи нове життя, біжутерію виготовляла, розвиваючі книги. А ляльку більш сприймала як сувенір, бізнес. Та коли вже поринула в це – то цікавить усе: чому так робили, які кольори, які матеріали… І от першу вузлову ляльку я зробила в Миргороді із сусідкою з підручних матеріалів. На жаль, не зберегла її, а подарувала, бо на той момент не уявляла, яку дорогу пройду зі своїми ляльками. Пізніше прийшло усвідомлення того, наскільки вона була мені дорогою.

Чи долучаються Ваші дівчатка до творчості?

Мої діти завжди надихають мене. Та вже і я отримала прекрасний подарунок від донечки. Дитина перемалювала всі мої ляльки ще в 2020 році. Ці малюнки разом з оригіналами робіт ми розмістили в календарі 2021 – «Мамині ляльки моїми очима». А взагалі ми намагаємося долучати дітей до творчості. У нашій спільноті є розділ «Юні майстри».

Ісаєнко Зоряна авторський проєкт Мамині ляльки – моїми очима

Пані Яно, бажаю Вам наснаги та натхнення нести світло мистецтва людям! Дякую за розмову!

Автор: Мирослава Кочубей

Читайте також:

10 ПЛЮСІВ КАРПАТ ДЛЯ НОВАЧКА

«НОВОРІЧНА КАЗКА» ВІД КРЕАТИВНО-СМАЧНОЇ СТУДІЇ MAMALENA

Поділись з друзями!
error1
fb-share-icon

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.