24 квітня вранці на сайті Заводської міськради розмістили петицію Марини Лупашко, в якій вона вимагає позбавити премій міського голову Віталія Сидоренка. 110 необхідних підписів зібрали за 3 доби, люди продовжували підписуватися й далі.
Але 5 травня ціла низка комісій міськради визнала, нібито петиція не підлягає розгляду, бо тільки 73 підписанти є мешканцями Заводської громади. Тож активісти Заводського тепер збирають «живі» підписи на паперових аркушах.
Про місце й час збору підписів оголосили у «Фейсбуці». Туди прибули на чиєсь прохання дві машини з поліцейськими, які, імовірно, робили відеозапис.
Із приблизно 60 тис. грн, які отримує Сидоренко щомісяця, близько половини – премії. Зекономлені кошти активісти пропонують використати на допомогу новобранцям ЗСУ. У інших громадах мобілізовані перед відправкою на військові навчання отримують орієнтовно по 30–50 тис. грн, щоб придбати якісні форму й амуніцію. У Заводському міськрада відповідає мобілізованим «немає коштів» і лише при поданні заяви виділяє кілька тисяч гривень.
«Вважаю не доцільним нараховувати премію міському голові Заводської територіальної громади, так як він на це не заслуговує. За його ж словами, Заводська територіальна громада фінансово не спроможна вирішувати більшість питань громадян, тому не доцільним є і отримання премії міським головою. Керуючись, постановою КМУ від 09.03.2006 №268, в якій чітко прописано, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, прошу винести на найближчу сесію Заводської міської ради, питання про позбавлення премії міського голови в повному обсязі.» – таким є текст петиції Марини Лупашко.
Активісти Заводського вважають, що Сидоренко не заслужив премій. Більше того, що він не виявляє ініціативу, виконує обов’язки формально, бездіяльний. І ніяк не сприяє тому, щоб Заводське із депресивного містечка, де десятиліття вже, як занепало виробництво, перетворилося знову на центр промисловості й сільськогосподарського виробництва.
Хоча поставити електронний підпис не так і просто для недосвідченого користувача ПК чи смартфона, збір не розтягнувся на три місяці, передбачені для цього. 1 травня під петицією було 116 підписів і 3 травня міський голова направив її на розгляд постійних депутатських комісій.
Згідно з Порядком розгляду електронних петицій, затвердженим міськрадою Заводського 25.11.2022 р., голова має направити петицію комісії, до компетенції якої вона належить. Однак 7 травня петицію Марини Лупашко розглядали на засіданні постійних комісій із питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку інвестицій та міжнародного співробітництва, з гуманітарних питань та з питань прав людини, законності депутатської діяльності, етики та регламенту.
Як повідомила у відповіді авторці петиції заступник міського голови Лариса Мащенко, в ході вивчення і перевірки осіб було встановлено, що із 116 підписів 73 особи є мешканцями громади Заводського, а 43 підписанти не відповідають заявленим вимогам збору підписів.
Під таким приводом розгляд петиції на пленарному засіданні міськради відхилили – нібито вона не набрала потрібну кількість голосів. Хоча дивно було б сподіватися, що депутати, більшість яких голосує так, як велить Віталій Сидоренко, під його головуванням ухвалили б рішення про зменшення його зарплати удвічі.
Активістів Заводського така відповідь обурила. Тим паче, 1 травня завдяки лобіюванню Сидоренком міськрада прийняла рішення про скорочення Бодаквянської гімназії до початкової школи. Хоча бодаквяни просили зробити цю школу філією якоїсь із більших шкіл громади. І сподівалися, що за наступний навчальний рік, поки на гімназію держава даватиме освітню субвенцію, у село переїдуть сім’ї з дітьми.
Ще більше обурило «фільтрування» підписантів на мешканців і не мешканців громади.
– Підпис поставив мій племінник Роман, який народився й виріс у Заводському, але тут зараз фактично не прописаний, бо навчається в іншому місті, але планує повернутися, – говорить заводчанин Петро Сеник. – Його підпис віднесли до тих 43 «чужих». Так само й інші фактично не прописані підписанти мають прямий стосунок до Заводського.
До того ж, на момент подачі петиції ніяких «заявлених вимог», що підписуватися можуть лише жителі Заводської громади, не було. В Порядку, затвердженому 25.11.2022 р., про це ні слова. Якби така умова була, був би й фільтр. Наприклад, у одній із громад під Полтавою електронна система перевіряє, чи є підписант мешканцем громади. Якщо ні – підпис не зараховується автоматично. Заводська міськрада (де-факто сам Сидоренко) відхилила петицію незаконно, цинічно й підступно.
Тепер Марина Лупашко з гуртом активістів заходилася збирати підписи під цією ж петицією в паперовій формі. Тобто на аркушах. Попередньо запросивши громадян через «Фейсбук», Марина у неділю, 19 травня, вранці зібрала близько 60 підписів у приміщенні магазину «Ютрін», а після 12 години – близько 60 у Бодакві. Підписанти звернули увагу, що біля «Ютріна» стояли дві поліцейські машини, чергували з десяток поліцейських. Молоді дівчина й хлопець у цивільному всі півтори години спостерігали за збором підписів усередині, ймовірно, ведучи відеозапис.
За людьми, які ставлять підписи у «Ютріні», спостерігають юнак і дівчина у цивільному, ведучи відеозапис (за столиком на задньому плані).
Побачивши поліцейських, дехто з відвідувачів магазину «давав задню».
Також активісти обурені, що високі зарплати та премії отримують заступник міського голови та старости. Про голову одного зі старостатів згадують так: «До об’єднання у Заводську громаду вирішував (або хоч намагався) усі питання, з якими люди зверталися. Тепер людей, які звертаються, направляє до Заводської міськради. То за яку ж таку працю йому давати премії?» Але поки що петицію про це не подають.
Біля магазину «Ютрін» під час збору підписів 19 травня чергують поліцейські, які приїхали у двох авто (на задньому плані).
На час виходу цієї статті кількість зібраних підписів значно збільшилася. Бажаючих поставити і свій підпис під петицією запрошують до магазину «Ютрін» у Заводському, там нададуть відповідні бланки.
1