Лохвиця – одне з «найзеленіших» міст України, бо дуже велика частина його території зайнята парками, водоймами, луками, старими цвинтарями. У самісінькому центрі на правому березі Сухої Лохвиці – парк Перемоги, на лівому – величезний Сосновий парк, який лохвичани називають просто Сосною. Раніше Сосна більше нагадувала ліс, аніж парк. Поза широкими алеями буяли високі трави й кущі. У них, до витіснення всіх інших розваг комп’ютерами, діти гралися в ігри, будували халабуди й навіть землянки. У них, не заходячи далеко від центру міста, могли усамітнитися закохані. Але…

Цього року влітку й до глибокої осені в парку відбувалося оновлення. Працювали комунальні та інші підприємства.

Нижній ярус соснового лісу видалили й навіть корені перерубали на друзки, перемішавши із ґрунтом, за допомогою мульчера. Це машина на базі трактора (екскаватора, навантажувача), яка за допомогою причепленого спереду барабана ніби скошує чагарники й невеличкі дерева та рубає їх на тріски.

До початку карантину щовесни парк очищали на суботниках, – розповідає заступник міського голови Сергій Шрамко. – Вони давали результат на один рік. Однак із кожним роком на суботник виходило менше людей, бо підприємств і установ у Лохвиці ставало все менше (Були ділянки, закріплені за громадськими організаціями, але ті ігнорували суботники. Тоді як «бюджетники» виходили дружно, колективи приватних підприємств виходили тільки за умови, що керівництво погоджувалося припинити виробничу діяльність. – Авт.). За якихось 8 років людей на суботниках стало удвічі менше. Вони не могли за півдня розчистити весь парк, він усе більше заростав.

Так дружно 8–9 років тому прибирали лохвичани Сосновий парк

За радянських часів Сосну традиційно розчищали від бузини комсомольці. Такі ж, як і ті, хто насадив парк у 20-х роках ХХ століття і пам’ятник яким знищили псевдопатріоти, прирівнявши озеленювачів Лохвиці до співучасників творення терору й голодомору (про те, як іде розслідування, читайте незабаром). У 90-х розчищала парк – уся молодь міста. А коли молоді не вистачало, організовували роботу всіх трудових колективів.

 І такі згарища залишалися після спалювання кучугур гілля.

Втомлені від рубання бузини й пиляння мертвих дерев люди закінчували працю пікніками, співом народних пісень. Міськрада забезпечувала бажаючих гарячою польовою кашею та «чарупиночкою».

Після суботників залишалися величезні купи сухого, особливо пожежобезпечного в сосновому парку гілля. Колишній міський голова В’ячеслав Демчук обіцяв переробляти його на паливо для котелень. Та дробильну установку тоді так і не придбали. Гілля або горіло від невідомих паліїв, або його спалювали під наглядом пожежників. Після 2015-го більшу частину гілля вивозили на переробку чи на звалище.

Такі хащі буяли в Сосновому парку влітку 2021 року.

Після двох «карантинних» весен без суботників парк став непролазним.

– Ми шукали шляхи вирішення проблеми, – продовжує Сергій Юрійович. – Міський голова дав доручення провести експеримент із мульчуванням. Улітку ми взяли на прокат мульчер із Глевахи, що на Київщині, щоб усі змогли побачити, чи це ефективно. Обробили територію вздовж 20-метрового відрізка центральної алеї. Депутати, побачивши результат, згодилися. Ми провели торги, їх виграло підприємство «Камілайн» лохвицького підприємця Петра Шугая. Він придбав приставку-мульчер, яку приєднують до навантажувача. Машина розпушує ґрунт і подрібнює деревину на глибині до 10 см. Але ж невдовзі бузина й американські кленки, корені яких знаходяться на більшій глибині, попроростають. Є пропозиція, щоб працівник комунальної служби, який доглядає за парком, обкошував стежки й галявини.

Підприємство, яке здійснило пробне мульчування, виграло тендер за 49 тис. грн. На торгах за подальшу розчистку парку міськрада пропонувала 400 000 грн. Петро Шугай виграв тендер, запропонувавши 349 999 грн. Тож вигідніше власними силами систематично доглядати за парком у подальшому. Тож міськрада планує придбати для комунального підприємства «Добробут-сервіс» міні-мульчер. Без нього нова бузина виросте за пару років.

Лохвичани радіють, що парк змінився після тривалого запустіння.

Бачимо, що хащі стали справді парком після багатьох років запустіння, – говорить Любов Козоріз, вона прогулюється, переставляючи палиці на зразок лижних. – Займаюся тут спортом майже щодня, бачу разючі зміни. Розчистили деякі місця – значить, молодняком засадять.

 Так мульчер змішав із землею всі непотрібні в парку рослини.

Мені тут у будь-яку пору року добре, – говорить Ніна Іванівна, пенсіонерка. – Бувало, напрацююся, голова болить. Зять каже, щоб полежала, а я – в Сосну. Як тут дихається добре! Одразу голова переболіла. Раніше все місто працювало над розчисткою парку, а тепер – одна машина!

Автор: Сергій Ніконов

Читайте також:

В ПИРЯТИНІ ЗАКРИЮТЬ СИРЗАВОД

Поділись з друзями!
error1
fb-share-icon

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.