Говорить Василь СТАСОВСЬКИЙ, регіональний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Grain Alliance Північного регіону Полтавщини, що здійснює свою діяльність на території Чорнухинської, Пирятинської, Лубенської, Лохвицької територіальних громад
– Опираючись на аналітику сучасних погодних умов, які спостерігаються останніми роками в різних регіонах України, у Баришівській зерновій компанії прийнято рішення змістити частину посівів соняшника та пшениці дещо північніше, а саме на Чернігівщину. Відповідно на полях Полтавщини сіятимемо тільки кукурудзу в монокультурі на загальній площі 17,5 тис. га, – розповідає Василь СТАСОВСЬКИЙ. – Перевагу надаємо гібридам таких світових брендів, як «Піонер» – 85% (Р 9074, Р8816), а решта – це «Декалб» (ДКС 3795, ДКС 3789) і «Сингента» (СИ Фортаго). Цього року весна не надто радує своїм теплом та супроводжується затяжними дощами, а квітневі дні відзначилися ще й снігом в окремих регіонах, тому й терміни посіву дещо змістилися. Однак, зважаючи на солідну площу, яка передбачена для посіву, ми не можемо чекати й нині працюємо і вдень, і вночі, щоб до 10 травня завершити роботи. Для ефективної роботи в полі працівникам створені необхідні умови: засобами індивідуального захисту забезпечені, організований процес харчування – з огляду на те, що наші їдальні зачинені через карантинні обмеження, їжа закуповується в спеціалізованих закладах харчування й доставляється прямо на поле в одноразовому посуді.
Упродовж кількох років у нас чітко відпрацьована методика щодо добрив, яка передбачає внесення перед закриттям вологи сипучих – карбаміду, сульфату цинку, – з допомогою розкидачів компанії «Амазон», а при посіві – діамонію фосфату. Крім того один агрегат переобладнали під внесення рідкого комплексного добрива в співвідношенні 8:24, де 8 – азот, а 24 – фосфор. На окремих площах почали вносити грунтові гербіциди, другий етап передбачає внесення суміші грунтових і страхових гербіцидів, до складу якої входять 7 компонентів разом із прилипачем. Наступним етапом стане внесення суміші страхових гербіцидів, що складається із 3-х компонентів. Застосування такої технології дозволяє скоротити кількість виходів обприскувачів у поле й уберегти землю від зайвого трамбування.
Василю Івановичу, Баришівська зернова компанія одна з тих, що постійно реалізовує передові технології. Які з інноваційних проектів удалося запровадити впродовж нещодавнього періоду?
– Розпочну з того, що на Пирятинському елеваторі, який призначений для одночасного зберігання 100 тис. тонн зерна, розширили можливості для його сушіння. Так, установили 4 сушарки фірми Bonfanti, дві з яких працюють на газу, а інші – екосушарки – що працюють на пелетах та зернових відходах. До слова, такими сушильними агрегатами обладнані й інші елеватори Баришівської зернової компанії, що розташовані в Яготині, Березані, Баришівці. Це дає можливість суттєво здешевити процес сушіння зерна й доведення його до базових кондицій. Крім того, зараз проходить інтенсивне будівництво Ніжинського елеватора, що на Чернігівщині, який передбачений для одночасного зберіганні 70 тис. тонн зерна. Плануємо здати даний об’єкт в експлуатацію уже в серпні цього року.
Чи достатньо для Баришівської зернової компанії наявних елеваторних потужностей?
– Зважаючи на майже 60 тис. га землі, що знаходиться в обробітку компанії, елеваторних потужностей вистачає в повній мірі. Більше того: нині розробляється програма щодо надання широкого спектру послуг фермерам і агропідприємствам, які не мають своїх елеваторів.
Додам, що цього року компанією реалізовано проект щодо формування власного вагонного парку з метою зменшення ризиків, пов’язаних із логістикою рухомого складу залізницею у піковий сезон. Для цього закупили понад 50 вагонів українського виробництва, найближчим часом плануємо докупити таку ж кількість.
Василю Івановичу, попередній аграрний сезон запам’ятався аграріям сприятливими цінами на с/г продукцію, однак для Баришівської зернової компанії в цьому плані період був не надто сприятливим…
– Такого сплеску цін на світових біржах, як це відбулося минулого року, не чекав ніхто. Ті компанії, що працюють з форвардними контрактами, серед яких і Баришівська зернова компанія, дійсно, понесли суттєві втрати під час продажу зерна. Якщо говорити про наше агропідприємство – то йдеться про суму близько 160 млн. грн, але для нас важливо зберегти своє обличчя перед партнерами, тому форвардні контракти тоді було закрито. Так, ризики були, але ми достойно з ними справилися й нині фінансовий стан компанії стабільний. Про це свідчить співпраця з Європейським банком реконструкції і розвитку, в результаті якої Баришівська зернова компанія отримала кредитування на розвиток у розмірі 7 млн. євро.
Спілкувалася Марина Бабич.
2