Туризм – це магічне слово мало б притягувати тисячі гостей до нашого краю, а паралельно й тисячі гривень – у Пирятинський бюджет. Проте поки туризм на наших теренах лише набирає обертів.
Коронавірусні заборони посилили саме внутрішній туризм, люди відкривають для себе Україну. А в самому серці її знаходиться Пирятинщина!
Конкурс туристичних маршрутів провела Пирятинська міська рада спільно з НПП «Пирятинський» для всіх бажаючих. Як результат – маємо три новенькі туристичні маршрути! Залишилося випробувати кожен з них.
Переможцем конкурсу маршрутів став житель Повстина Михайло Головчак (о.Михайло), який представив туристичний маршрут «Сакральні пам’ятки Пирятинщини». Протяжність його 150 км, розрахований на 1-2 дні. Включає 6 населених пунктів: с.Березова Рудка – с.Вечірки – с.Антонівка – с.Повстин – с.Білоцерківці – м.Пирятин
Зупинка 1. Свято-Троїцький храм (с.Березова Рудка).
У 1802 році у селі братами Олексієм і Василем Закревськими була збудована церква Пресвятої Трійці, яка була діючою до 1952 року. З 1998 жителі села почали подавати клопотання про відродження в Березовій Рудці церкви. 26 лютого 2006 року в день свята Іверської ікони Божої матері храм був освячений. Влітку 2009 року по благословінню Архієпископа Філіпа розпочали будівництво монастиря. Сьогодні є декілька келій, де живуть послушники та куди приїздять монахи.
Зупинка 2. Успенська церква (с.Вечірки).
Перша документальна згадка про існування храму відноситься до 1768 року. Нинішня церква вважається третьою, побудована в 1848 році. Першим священиком при церкві святого Успенія був місцевий козак Григорій Мізько. При радянській владі в приміщенні храму зберігали зерно. Служіння в храмі відновилося в 2005 році. У 2013 році почала мироточити ікона святителя Димитрія Ростовського
Успенська церква, 1848 рік. С.Вечірки
Зупинка 3.Покровська церква (с.Антонівка, Чернігівщина).
14 жовтня 1914 року у велике Свято Покрови храм було освячено. І з приходом більшовиків храм не працював, винесено все церковне начиння. Було вирішено розібрати церкву на цеглу для сільського будинку культури. Але не вдалося, адже кладка виявилася дуже міцною. Лише за допомогою техніки розібрали дві бані. Після цього було вирішено організувати в приміщенні церкви зерносклад колгоспу. За часів німецької окупації церква діяла, і там проводилися нечисленні служби. У 1960 році храм було остаточно закрито. А в 1993 році церква отримала нове життя. Тоді ж розпочалася її реставрація. Церква побудована у Неовізантійському стилі, унікальність храму полягає в тому, що вся його споруда тримається виключно на арках.
Зруйнована Покровська церква в с.Антонівка
Відбудована, 2000-і роки
Зупинка 4. Церква в ім’я Святого Архистратига Михайла (с.Повстин). Збудована в 1775 році. Це була тридільна споруда встановлена на дубових підвалах і була крита дошкою. У 1852 році споруду реконструювали. Храм поставили на мурований цоколь і прибудували триярусну дерев’яну дзвіницю із шатровою покрівлею бані, змінивши її на напівсферичну. На ній встановили декоративний восьмигранний ліхтарик із цибулястою маківкою. Споруда збереглася до нашого часу і є однією з небагатьох діючих дерев’яних церков XVIII ст. на Полтавщині. З 1889 р. при Архістратиго – Михайлівській церкві діяла церковно-приходська школа. З 1993 року в споруді діє православна церква МП.
Зупинка 5. Георгіївський монастир святих Жон Мироносиць (с.Білоцерківці). Свято-Георгіївська церква збудована за проектом відомого архітектора XIX століття, обрусілого німця Костянтина Тона в 1848 році на замовлення поміщика Тарнавського. Згоріла у 1977 році. У 2009 році на основі зруйнованого Свято-Георгіївського храму та колишньої школи архітектора Опанаса Сластіона відкрито православний (ПЦУ) жіночий монастир.
Зупинка 6. Свято-Миколаївський храм Свято-Успенського соборного комплексу (м.Пирятин).
18 вересня 2004 року з ініціативи групи віруючих УПЦ-КП, очолюваної отцем Іоаном Микитчуком та митрополитом Полтавським та Кременчуцьким Євсевієм освячено наріжний камінь майбутнього Свято-Успенського собору, де згодом виріс Свято-Миколаївський храм. Будівництво собору ведеться на місці давньої та вже зруйнованої культової споруди Пирятина, Свято-Миколаївського храму збудованого в 1690 році коштом Лубенського полковника Леонтія Свічки. Тут же у ХІХ ст. коштом дружини капітана Миргородського полку Тамари Васецької було побудовано Свято-Успенську церкву. На жаль, і ця споруда не збереглася.
Зупинка 7. Собор Різдва Пресвятої Богородиці (м.Пирятин)
Збудований у др. пол. ХVІІ. Перебудований у 1781 р. на замовлення полкового осавула Андрія Ільченка. Храм виконано в стилі українського бароко і формами нагадує традиційні дерев’яні церкви того часу. На початку 60-х ХХ ст. він був закритий. У 1990 році пирятинський собор Різдва Богородиці переданий релігійній громаді (УПЦ МП) і нині є діючим храмом Пирятинського благочиння Кременчуцької єпархії.
Друге місце зайняли розробники водного маршруту «Удайська мандрівка» Олена та Руслан Множинські.
Зупинка 1. с. Повстин. Правий берег р. Удай
Перша письмова згадка про село відноситься до 1124 р. Щодо назви існує кілька версій: за однією з них – поселення було обнесено тином і не оволодівши ним степовики проходили повз тин; за другою – в укріпленні стояв полк, тому, Полкостень, як згадується в писемних джерелах.
Зупинка 2. с. Дейманіка. Лівий берег річки Удай
Відвідування орнітологічної вежі та Свято-Миколаївського комплексного храму.
Перша письмова згадка про село – друга чверть XVII ст. Входило до Пирятинської Другої сотні Лубенського полку. Заселено переважно козаками. Із 1781 р. село належить до Пирятинського повіту.
Зупинка 3. Комплексна пам’ятка природи «Бурти»
Урочище «Бурти» – найвідоміша археологічна пам’ятка Пирятинського району – залишки давньоруського городища Полкостень. Писемна згадка про місто Полкстінь міститься в Київському літописі під 1125 р., коли поблизу фортеці відбулася битва між переяславським військом та половцями. Городище являє собою напівкруглий майданчик розміром 110×120 був захищений валом висотою 6 м та ровом завширшки 6 м (по дну) та глибиною 2 м.
Воно було збудоване конфедератами Русі – торками – на поселенні скіфського часу та знищене селітроварами на початку Нової доби.
Лінійний маршрут по річці Удаю, протяжність 9 км
Трете місце в конкурсі виборола О.І.Шокотько із «Екологічною стежиною побіля школи». Вчитель біології та хімії Березоворудської ЗШ I-III ступенів створювала маршрут насамперед для своїх вихованців, проте він буде цікавим і для гостей села.
Зупинка 1. Березоворудська загальноосвітня школа
Одна із найстаріших шкіл району, була заснована ще в 1883 році. На цій зупинці турист дізнається як про історію освітнього закладу, так і про старовинні споруди, повязані із нею. Будинок Банникова, збудований у 1842 році є хоч і напівзруйнованим, проте унікальним архітекрутрним об’єктом.
Зупинка 2. Міні-дендропарк навколо нової школи. Тут ви дізнаєтеся про різні види тисів та туї.
Зупинка 3. Алея тополь, лип та обліпихи.
Зупинка 4. Старі ставки та вербові насадження навколо.
Зупинка 5.Берізки
Зупинка 6. Тінисті алеї ботанічної памятки природи місцевого значення «Парку», який займає площу 1 га. Заснований він був у 1967 році на території дослідного поля.
Зупинка 7. Липова алея
Зупинка 8. Модрина – єдина хвойна, що скидає листочки.
Зупинка 9. Туєва алея.
Зупинка 10. Пришкільні ділянки. Сюди входять сад, сквери, квітники, плодово-ягідні культури, площа 4 га. На цих ділянках проводиться навчально-дослідна робота.
Зупинка 11. Спірея та бузок, зелений ялівець, тюльпани, кани та чорнобривці.
Зупинка 12. Голубі ялинки.
Дякуємо за участь у конкурсі всіх креативним та небайдужим! Готуємо до презентації ще один маршрут – старими вуличками Пирятина.
1