Топ-5 книжок. Осіннє чтиво від Пирятинської публічної бібліотеки

Ще одна прочитана книга – як океан, у який занурюєшся вперше і виходиш вже іншою людиною. Пирятинська публічна бібілотека має багатотисячні фонди – на будь-який смак. «Апельсин» склав свій список топ-5 найкращих книг, які можуть взяти пирятинці на абонементі.

  1. Фредрік Бакман «Моя бабуся просить їй вибачити»

Фредрік Бакман – шведський журналіст і письменник, який почав писати в 2012, а вже у 2016 році екранізація його роману отримала «Оскар». І ми розуміємо чому. Щирий, душевний та дивний світ створює автор у своїх книгах. Читаються вони невимушено й легко. Бабуня та маленька Ельза змусили і плакати, і сміятися. Ельзі – сім, і вона особлива дитина. Її Бабуні – сімдесят сім, і вона абсолютно не така, як прийнято бути в 77. Наприклад, бабуня одного разу стояла на балконі гола й обстрілювала перехожих з рушниці для пейнтболу. У Ельзи немає друзів, у неї є Бабуня – велетенський світ суперечностей, який, на жаль, не вічний.  «Моя бабуся просить їй вибачити» – це трагікомедія, книга про життя, написана так, ніби тобі її розповідає подруга. Чудово підійде для читання увечері восени.

2.«Наші душі вночі» Кент Харуф


Прекрасна книга американського романіста Кента Харуфа. Коли дочитуєш –   хочеться плакати… Від того, що люди бувають такими чудовими, сміливими, цікавими… А інші – такими черствими, короткозорими, правильними… І ті другі перемагають! Вони вирішують долі, ламають тендітні й світлі речі, які не здатні зрозуміти.

«Ми дуже довго жили одні. Он скільки років. Мені самотньо. Тобі, я думаю, теж. То я хочу спитати, може, ти приходитимеш до мене вночі, щоб спати зі мною. І розмовляти». Це розмова двох людей поважного віку, позбавлена непристойності. Їхні душа такі ж великі й самотні, як ті будинки, у яких вже так давно вони живуть наодинці. Цю зворушливу й ніжну історої раджу причитати кожному. Особливо вночі.

3.Тамара Горіха Зерня “Доця”

Журналіст та волонтер Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда) в літературі дебютувала романом  «Доця». Книгу відзначеного як книгу 2019 року BBC.

Книга про те, що ніхто не може бути готовим до війни, але кожен може залишатися людиною. Війна прийшла в твій дім зненацька і тобі треба щось робити, якось жити далі. І найперше зробити вибір: із ким ти – з ними (вчорашніми сусідами по під’їзду, а сьогодні ополченцями), із нами (українською армією, якої ще тут поки нема), чи насамперед із собою. Тут описано алгоритм дій головної героїні, дівчини, українки в Донецьку, яка могла б втекти і забути, але вона залишилася і досі не забуває ні на мить. Книга про тих, хто першим встав у повен зріст, не зломився, не розгубився під шквалом  страшних новин та незрозумілої ошалілої реальності, а діяв, рятував, боровся.

“Доця” увійшла до рейтингу “30 знакових книжок нашої Незалежності” під номером 17, та ми б віддали їй місце в першій десятці.

4.Марина Гримич “Клавка”

Марина Гримич – українська перекладачка, історик та письменниця описує повоєнний Київ, письменницьке середовище. Читач впізнає центральні вулиці міста, десятки знаних прізвищ українських літераторів. Спілка письменників України наповнена плітками та інтригами, це й любовні драми і утиски та переслідування тих, хто неугодний. І серед цього виру Клавка – молода секретарка. Книга хоч і затягує знайомими образами, та видається дещо одноманітною. Під кінець думаєш, та можна було б і щось інше почитати… аж тут форте! Грім! Вибух! Останні сцени – трагедія усього «совецького» народу, який вистояв, переміг, недобитий приліз із смертельних боїв… Ветеранів вітчизняної війни, інвалідів у орденах і медалях, як їх називають «чайників» скидають попід руки (у кого вони є) у товарні вагони і вивозять з міста. На ранок у Києві не залишається жодного інваліда… Це, здається, перший твір, у якому описано цю трагедію. Не пожалкуйте часу – прочитайте.

5.Ентоні Дорр «Все те незриме світло»

Ен6тоні Дорр – американський прозаїк, Лауреат Пулітцерівської премії за роман «Все те незриме світло». Газета «Нью-Йорк Таймс» включила роман до десятки найкращих книг 2014 року. Про що ця книга? Про війну. А війна це не тільки битва імперій, це завжди трагедія кожної маленької людини окремо. Та людяності вцілому. Ця книга про Другу світову. Вона легка, як незриме світло, про яке йде мова, але й глибока, як кожен ранковий промінь.

Читач познайомиться із французькою дівчинкою та німецьким хлопчиком, які намагають вижити, які відчувають, мріють та не втрачають надію. А чим закінчиться ця мелодрама – дізнаєтеся, прочитавши роман.

Наступного місяця ми продовжимо огляд сучасної літератури. Приємного читання.

Поділись з друзями!
error0
fb-share-icon

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.