Пам’ятник більшовику Андрію Чумаку у селі Великі Сорочинці Миргородського району на Полтавщині демонтували і передали до Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі. Зокрема, бюст перевезено на територію «Парку радянського періоду». На вимогу Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) таке рішення ухвалено на сесії Великосорочинської територіальної громади. Напередодні об’єкт вилучили з відповідних державних реєстрів Міністерства культури та Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації. Про це сповістив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він висловив подяку за всебічне сприяння виконання закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» начальниці відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Олесі Старолат, також депутатам громади й Великосорочинському сільському голові Олександру Тищицькому та директору Путивльського державного історико-культурного заповідника Сергію Тупику, котрий допоміг з демонтажним обладнанням й подбав про виділення коштів на транспорт і пальне.
«Більшовик Андрєй Чумак – діяч Приморського комітету Російської Комуністичної партії (більшовиків) в Нікольську-Усурійську. Був близьким соратником і однодумцем Павла Постишева – російського революціонера та військового діяча , одного з головних організаторів голодомору-геноциду 1932–1933 років й одного із організаторів розгрому українського національного відродження й політики українізації в УРСР. Чумак брав участь у встановленні радянської влади в Амурській області та Хабаровському краї Росії. Тож, пам’ятник однозначно підпадав під дію декомунізаційного законодавства», – розповів Олег Пустовгар.
«Важливо, що нарешті Великі Сорочинці очищено від комуністичного окупаційного мотлоху. Адже це козацьке село має славетну історію і його мешканцям є чим пишатися: вперше це поселення під назвою Краснопіль згадується в 20-х роках XVII століття на військовій топографічній мапі французького інженера Гійома Боплана; на початку XVII століття козаки тут спорудили православну святиню – Свято-Михайлівський монастир, який у 1783 році зруйнували за вказівкою російської імперіатриці Катерини II; це мала батьківщина Миколи Гоголя та Національного Сорочинського ярмарку. Окрасою громади є Свято-Преображенська церква, яку збудовано у стилі українського козацького бароко за кошти гетьмана Данила Апостола і яка стала усипальницею його роду», – резюмував співробітник УІНП.
Північно-східний відділ УІНП
1