«Михайло Драгоманов: на кордонах українського європеїзму»
Таку назву мав просвітницький захід до 180-річчя видатного уродженця міста Гадяч на Полтавщині, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча Михайла Драгоманова. Його влаштували Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Котляревського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП) спільно з кафедрою культурології Полтавського національного педагогічного університету.
Модерувала його завідувачка відділу обслуговування користувачів обласної універсальної наукової бібліотеки Ніна Климко. Віталій Дмитренко, кандидат історичних наук, доцент кафедри культурології ПНПУ імені В. Г. Короленка проаналізував інтелектуальні та чуттєві (особистісні) засади Драгоманівського європеїзму. Провів співставлення поглядів Драгоманова з європейськими політико-інтелектуальними концепціями ХІХ століття. Зокрема, розглянув ставлення до держави, нації, революції, церкви. Простежив вплив філософії позитивізму на історіософську концепцію Драгоманова й особистісну площину та прояви європейськості вченого.
Олександр Лук’яненко, доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології ПНПУ акцентував увагу на спадку Михайла Драгоманова як великого освітянина. Він охарактеризував систему з 16 правил, які можна знайти в автобіографічних творах Драгоманова, виділити з його роздумів та побачити у його власних життєвих історіях. Серед них істина про беззаперечне право кожного на повагу до власної честі та гідності, неприязнь будь-якого насилля над дитиною у школі, освіта рідною українською мовою, клімат дружби між учителем та учнем, індивідуальний підхід та освіта через мистецтво.
На просвітницькому заході експонувалася книжкова виставка найзначніших творів Драгоманова. Бібліотекарка Наталія Рой представила й унікальну книгу з фондів Бібліотеки «Михайло Драгоманов у спогадах». У ній уперше були зібрані й прокоментовані спогади про Драгоманова найбільш знаних його сучасників.
Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив, що ювілей уродженця Полтавщини цьогоріч з ініціативи, згідно з Постановою Верховної Ради відзначається на державному рівні і закликав усіх охочих ознайомитися з інформаційно-просвітницьким матеріалом УІНП «Перший європейський амбасадор політично ще неіснуючої України». До речі, його можна прочитати на офіційному сайті Інституту нацпам’яті за посиланням http://surl.li/ahwmo. Пустовгар процитував політичний заповіт Драгоманова: «Головна причина тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу є відсутність незалежності» та розповів про нього як обстоювача права українців вчитися українською мовою і як першого політичного емігранта Російської імперії, нагадавши, що згідно з Емським указом російський імператор постановив «нємедлєнно вислать Драгоманова как неісправімаго агітатора». Представник Інституту нацпам’яті наголосив на ролі громадівського руху другої половини 19-ст., серед фундаторів якого був і Драгоманов і який створив духовний і політичний грунт для проголошення УНР. Промовець завершив цитатою з публіцистичної праці «Драгоманов і батько» авторства ще одного уродженця Полтавщини , міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, батько якого Яків був другом і соратником Драгоманова, старогромадівцем : «З Драгоманова вийшли і Грушевський, і Чикаленко, і Симон Петлюра, його іменем були перейняті активні діячі 19 віку».
Присутні змогли переконатися, що Михайло Драгоманов – унікальна постать, до якої будуть звертатися не одні покоління. «Пам’ятаймо, що Драгоманов одним з перших просував українську літературну мову та освіту, вимагав черпати європейські інтелектуальні здобутки без посередництва Москви»,- підсумувала Ніна Климко.
Меморіальна дошка, вечори пам’яті, виставки, лекції, наукова конференція: у Гадячі вшанували пам'ять славетного земляка
Цими днями полтавські благодійники – засновники Міжнародного проєкту вшанування пам’яті великих українців і значущих національних подій – заслужена працівниця культури України, членкиня Національної спілки журналістів України та редакційної колегії журналу «Українка в світі» Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Валентина Шемчук і кавалер ордена «За заслуги», художник, гравер Вадим Голобородов подарували Гадячу меморіальну дошку з нагоди 160-ліття Гадяцької публічної бібліотеки, 150-річного ювілею від дня народження геніальної української поетки, зачинательки національного й жіночого рухів Лесі Українки, чиїм ім’ям названа книгозбірня та 180-річчя від дня народження фундатора бібліотеки в Гетьманській столиці Михайла Драгоманова. На дошці викарбувано зображення давньої будівлі публічної бібліотеки в Гадячі. Як повідомили у відділі культури і туризму виконкому Гадяцької міської ради, у Гадяцькій громаді ювілейні «драгоманівські» заходи стартували ще 16 і 17 вересня. Як відомо, у Гадячі споруджено пам’ятні знаки «Родині Драгоманових» у міському парку в центрі міста та на місці, де стояв будинок, у якому народився Драгоманов. Тож до них 18–го вересня небайдужі містяни поклали квіти. «Такий символьний простір неспіврозмірний постаті Драгоманова, це лиш маленькі кроки з меморіалізації видатного українця. Настав час працювати над спорудженням пам’ятника у Гадячі та відновлення у Лесиному гаю садиби Косачів-Драгоманових, яку знищено у період СССР»,-вважають у Полтавьскому офісі Північно-східного відділу УІНП.
А ще гадячани та гості гетьманської столиці взяли участь у багатьох заходах на майданчику біля бібліотеки імені Лесі Українки та у її читальній залі. Це і «Ювілейний дворик «На гостини до Драгоманових», і в презентаціях книги Тамари Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура» та місцевого, щорічного літературно-краєзнавчого альманаху «Мистецьке гроно», присвяченого 180-ти річчю славетному земляку, за участі місцевих митців та гостей з різних куточків України й зарубіжжя, зокрема художниці Марії Добрянської, представниці української діаспори з Швейцарії. В урочистій обстановці, за сприяння державного підприємства «Укрпошта» та відділу культури і туризму Гадяцької міської ради відбулося погашення марки, спеціально випущеної до ювілею.
30 вересня у Гадяцькій школі І-ІІІ ступенів № 2 імені Михайла Драгоманова відбулася міська краєзнавча конференція «М. П. Драгоманов – видатний вчений, громадський діяч і речник української демократії». За словами директорки Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірини Удовиченко та начальниці відділу культури і туризму Гадяцької міської ради Катерини Кувшинової, у читальній залі Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки розгорнули тематичну виставку, провели вечір пам’яті «Високе світло імені і слова», онлайн-перегляд «Сторінки великого життя» та історико – краєзнавчий просвітницький захід «Славетний син землі гадяцької». Гадяцька бібліотека для дітей запросила школярів на виставку-вшанування «Знамениті, великі, геніальні земляки». Дирекція будинку культури села Сари підготувала вечір «Славетний земляк Гадяччини», а в будинку культури села Осняги показали виставку «Стежками сім’ї Драгоманова».
Гадяцький історико – краєзнавчий музей презентував вишитий портрет Михайла Драгоманова авторства відомого художника декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженого майстра народної творчості Григорія Кисіля. Також протягом вересня – листопада гадяцькі музейники читають для усіх охочих такі лекції: «Михайло Драгоманов в українському суспільно-політичному русі 70-90-х років ХІХ ст.», «Михайло Драгоманов у Болгарії», «Михайло Драгоманов і Леся Українка – результативність ідейно-творчого спілкування. Листи до небоги» та «Михайло Драгоманов про українську мову. Доповідь на Паризькому літературному конгресі 1878 р.».
Поділись з друзями!
1