Давній монастир у глибинці Швейцарії

15 квітня 2019 року під час моєї подорожі мальовничою Швейцарією я відвідав маленьке селище Мюстаїр в кантоні Граубюнден, що майже на кордоні з Італією. Туди мало хто доїжджає через важку, та неймовірно гарну дорогу в горах. А дарма. Бо в незначному селі є пам’ятка Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а саме монастир святого Іоанна, побудований у VIII столітті нашої ери, за часів Карла Великого! 

Унікальним же цей монастир роблять розписи головного собору абатства, які датовані тим самим VIII століттям. Подібно до інших об’єктів ЮНЕСКО, заснованих цим правителем і відвіданих мною (а саме монастир в Лорші та собор в Аахені, які знаходяться в Німеччині), це місце цікаве своїм унікальним мистецтвом. Монастир та його фрески створені в часи ще єдиної Християнської церкви, до поділу на Православну та Католицьку, який відбувся у 1054 році, та розписам властива монументальність та велич.

Святі дивляться на нас з самоповагою та стриманістю, розіп’ятий Ісус не показує страждання та емоції. Це навіть трохи нагадало розписи наших давніх церков, зокрема у Соборі святої Софії та церкві Спаса на Берестові у Києві. Пізніше виникнуть епоха Відродження і Бароко, за яких зображенням надаватимуть чуттєвості й вразливості, але Висока європейська готика поки цього не знає.

 Мабуть, дещо для контрасту в самому монастирі є ще музей якраз зі статуями епохи Бароко. Біля головного собору зберіглася каплиця святого Хреста, яку нещодавні археологічні дослідження датували ще ранішим періодом за собор. Перші ченці та будівники, цілком можливо і з самим Карлом, молилися саме в цій маленькій капличці. Крім того, у головному соборі зберіглася статуя самого Карла Великого, засновника монастиря.

Цю видатну особистість офіційно вважають засновником двох великих європейських держав, а саме Німеччини та Франції. Перший титул імператора Священної Римської імперії був наданий саме Карлу. Ця середньовічна імперія франків та лангобардів вважається спадкоємицею Римської імперії часів античності. У наші часи Католицька церква прославила Карла у ранзі святих. Його монастирю у списку спадщини ЮНЕСКО надано порядковий номер 269 та включений він був ще у 1983 році. 

Наразі при монастирі є невеличка община черниць ордену святого Бенедикта, яка опікується будівлями. Можна залишитись у гестхаузі при монастирі та сповна насолодитися тишею Швейцарських Альп та ідилічними пейзажами на околицях Мюстаїра. До речі, сама назва Мюстаїр походить якраз від слова «монастир», тобто селище виникло біля абатства. Крім того, за окрему плату можна піднятися на дзвіницю монастиря.

Ну і звісно скуштувати славетні фондю та альпійські макарони, які готують у чернечій кухні і які неймовірно смачні! Як найкращий борщ можна знайти лише в Україні, так і найсмачніше фондю ви зможете скуштувати виключно у Швейцарії. Черниці монастиря виготовляють також особливе монастирське вино, лікери та домашній сир, які відомі на весь кантон Граубюнден та за якими навіть приїжджають з сусідньої Італії.

Тож раджу всім відвідати Швейцарію, особисто мою улюблену європейську країну. І не тільки Цюрих чи Женеву, а й маленькі містечка і селища, де ви зможете побачити та відчути справжню Швейцарську Конфедерацію зсередини, а не тільки з дорогих готелів та туристичних автобусів. 

Автор: Євген ФЕДЕНКО (мандрівник, історик, публіцист, автор проекту «ЮНЕСКО, Вся Всесвітня спадщина автостопом»)

Читайте також:

«ДИНАСТІЯ»: РОДИНИ ДРАГОМАНОВИХ І КОСАЧІВ. 10 ФАКТІВ ПРО ЮРІЯ КОСАЧА

200 ТИС. КУБ. М ГАЗУ НА ДОБУ: НА ПОЛТАВЩИНІ ЗАПРАЦЮВАЛА НАДГЛИБОКА СВЕРДЛОВИНА ГАЗУ