20 березня, 382 роки тому народився гетьман України Іван Мазепа. З цієї нагоди нещодавно у Полтаві презентували виставковий проєкт та тематичну відеоекскурсію – «Мазепа. Karl XII. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди».
Виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», де й відбулася презентація. Метою є розвінчання імперських і радянських комуністичних міфів про Мазепу як зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої та про те, що гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво. Також виставка розвінчує міф про героїчну оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра I.
Наталія Білан Під час укскурсії
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/2021-03-17_048-1024x683.jpg)
Ідея проєкту народилася в Інституті нацпам’яті та серед полтавських науковців восени 2019 року. Потім був час для роздумів, наукового опрацювання багатогранного джерельного матеріалу. І ось – результат: інформаційні стенди, де розвінчуються 10 головних міфів ворожої російської пропаганди про гетьмана Івана Мазепу, козаків, анафему, настрої українців, перебіг Північної війни. «300 років тому все відбувалося, але взяти і подивитися на всі ці події не заангажовано, а взявши за основу тільки історичні документи, історичні джерела, музейні експонати, які в нас є. І от навіть в тих же російських джерелах ми читаємо дуже багато того, що спростовує загальновідомі міфи про Полтавську битву, про Гетьмана Івана Мазепу, взагалі про перебіг Північної війни в Україні і на Полтавщині»,- зауважила авторка ідеї, директорка Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан.
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/Архиєпископ-Федір-1-1024x683.jpg)
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1003,h_833/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/анімація-на-мотиви-пісні-вірша-Мазепи-про-чайку-1.jpg)
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_684/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/Показ-відеоекскурсії-1024x684.jpg)
Також авторкою ідеї є Наталія Іванченко, кандидатка філологічних наук, начальниця Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП. Над виставкою працювали як фахівці УІНП , так і полтавські, чернігівські та столичні науковці. Науковий керівник напрямку – Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, заступник голови УІНП. Наукові консультанти: Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, Ольга Ковалевська, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, Сергій Павленко, історик-мазепознавець, шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис». Автори текстів: Людмила Шендрик, заступниця директора за наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Сергій Макаренко, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Олег Пустовгар, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті. Менеджмент: Наталія Іванченко й Олег Пустовгар. Автор назви: Іван Гоменюк, співробітник УІНП. Автор структури: Сергій Бутко, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП. Дизайнерка: Ганна Беркутова. Редакторка: Оксана Ковальова, кандидатка філологічних наук. У виставці використані світлини музейних предметів із фондової колекції Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та зображення з відкритих джерел.
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_684/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/Промова-Антона-Дробовича-1-1024x684.jpg)
«Виставка розповідає про сучасні, нові найсвіжіші дослідження, які розказують правду про ті події. І це дуже важливо, що в цьому антуражі, в цьому музеї, з цими оригінальними артефактами є такі свіжі наукові розвідки, які не маніпулюють історією, не намагаються когось в чомусь звинуватити, а показують, як воно було насправді. І ми дуже вдячні колективу музею, науковцям, співробітникам УІНП, які працювали. Інститут нацпамяті підтримав організаційно і фінансово цю виставку. Це реальна робота над переосмисленням та усвідомленням подій, які відбулися під час Полтавської битви та загальне переосмислення спадщини російської та радянських імперій. Логічним є той факт, що маючи власну Незалежну державу, ми працюємо над історією, намагаємося зрозуміти як воно було насправді. Є велика перевага у тому, що у нас немає зараз ніяких російських імперських канцелярій, що розповідають як «правильно» треба писати», – заявив присутній на відкритті виставки голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Для створення цього проєкту провідні науковці та музейні фахівці здійснили об’єктивне й неупереджене прочитання відомих історичних джерел та аналізу культурних артефактів.
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/Лілія-Федорченкопредставник-Департаменту-культури-і-туризму-ОДА-2-1024x683.jpg)
На презентацію завітав науковий консультант проєкту, доктор історичних наук Віктор Брехуненко. За його словами, розвінчувати російські імперські міфи українські історики почали ще в XIX столітті.
«За роки панування комуністичної влади дослідники про Мазепу не писали нічого або у руслі радянської пропаганди, і лише після відновлення незалежності в Україні почався процес переосмислення доби Івана Мазепи, перебігу Полтавської битви. Ідея виставкового проєкту полягає в тому, щоб дохідливо і в спосіб сприйнятий для людей не обтяжених історичною освітою спростувати російські міфи про Полтавську битву і про Івана Мазепу. Формувати в подальшому образ Полтавської битви та Івана Мазепи на підставі наукових досягнень», – пояснив науковець. «Полтавська битва і міфологізація російською історичною наукою, політологією, пропагандою постаті Мазепи належать до одних з основоположних російських постулатів в інформаційній війні, яку російська імперія проти українського світу вела, починаючи фактично з початку XV століття, і нині ми переживаємо чергову фазу, яка перегукується з гарячою російсько-українською війною», – наголосив професор Брехуненко.
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/2021-03-17_027-1024x683.jpg)
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/2021-03-17_046-1024x683.jpg)
Про розгорнуту Російської імперією, а згодом і СРСР кампанію з очорнення Мазепи у цей період свідчить так звана «війна маніфестів» і проголошена поза всіма церковними канонами анафема гетьманові України Іванові Мазепі. Тож, на актуальності виставки наголошував і Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Православної церкви України Федір: «Постать Мазепи настільки міфологізована, що дотепер та ненависть і брехня, яка була вилита на нього з вуст Петра досі зберігається. Але, потроху, завдяки роботі науковців все стає на свої місця. Незважаючи на століття, але війна, Полтавська битва продовжується, можна так інтерпретувати. І частиною цієї битви, цієї війни безперечно є сьогодні російська імперська пропаганда як елемент гібридної війни. Тому що від того, що в головах у людей, від їхнього світогляду і залежать здобутки чи поразки в російсько-українській війні». Також у музеї «Поле Полтавської битви» презентували нову тематичну екскурсію про гетьмана Івана Мазепу «Володар». Екскурсоводи детально розповіли про всі важливі віхи життя українського державника та військового діяча. Також в екскурсії застосовано різні форми подачі матеріалу : створення пісочної анімації, музичний супровід творами Тараса Компаніченка і «Хореї Козацької», показ витягів з художніх фільмів за участю знакового актора Богдана Ступки в ролі Івана Мазепи, трансляція відеопідбірки про символьний простір в Україні та за кордоном, присвячений Мазепі (пам’ятники, меморіальні дошки та ін.) У такий спосіб екскурсія, що наповнена великою кількістю історичних фактів, викликає «живі» емоції.
![](https://sp-ao.shortpixel.ai/client/to_auto,q_glossy,ret_img,w_1024,h_683/https://gazeta-apelsin.com/wp-content/uploads/2021/03/2021-03-17_038-1024x683.jpg)
Після презентації голова УІНП Антон Дробович, директорка заповідника Наталія Білан,начальниця Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП Наталія Іванченко, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти до пам’ятника гетьману Івану Мазепі.
Переглянути виставку у музеї можна буде протягом усього 2021 року. Водночас, кожен охочий вчитель-історик, студент, старшокласник, усі, хто цікавиться історією України можуть завантажити на власний комп’ютер виставку https://cutt.ly/DxqeikI й відеоекскурсію про неї https://bit.ly/2NyLli5
За матеріалами офіційного сайту УІНП https://bit.ly/38Uo15S