Спогади про Йосипа Чичерського. Частина 4.

Полишив посаду директора через конфлікт із міським головою

Можливо, доля Йосипа Йосиповича склалася б по-іншому, якби не конфлікт із міським головою Лохвиці (2010–2015) В’ячеславом Демчуком. «Мер» чимало зусиль доклав для покращення роботи позашкільної освіти, на якій намагалися зекономити за часів його попередниці. Але до директора ЦДЮТ голова мав антипатію. Можливо, її посилювали чутки про зловживання алкоголем, які містили сильне перебільшення. Нині це неможливо підтвердити чи спростувати. Але те, що прискіпався міський голова до директора ЦДЮТ – факт. Наприклад, якось мешканці «Фінського» селища влаштували масову акцію через те, що демонтували обладнання котельні й невідомо як було зігрівати приміщення. Учасники акції критикували міськраду й міського голову. Демчук, побачивши Йосипа Чичерського (він давав інтерв’ю телебаченню), звернув увагу, що це був робочий час. І влаштував директору прочуханку…

Новорічне свято у ЦДЮТ, 2011 р. Фото С. Ніконова.

Наслідком конфлікту стало те, що Йосип Йосипович вийшов на пенсію за вислугою років, не досягши й 55-річного віку. Кілька років пробув на пенсії, а потім повернувся до ЦДЮТ, став інженером із техніки безпеки. За пару років посаду скоротили.

А от щодо стосунків із зеленим змієм, то було пару людей, які усіляко поширювали гіпертрофовану інформацію про дружбу з ним директора ЦДЮТ. Варто було побачити (звісно, у позаробочий час і рідко) Йосипа Йосиповича злегка під мухою – і вже переказували це, перебільшуючи. Та сам Йосип Чичерський на те не зважав і по-справжньому полюбив випити вже у солідному віці, не будучи директором. Але й тоді у значно менших обсягах, ніж патякали.

Вихованці та педагоги Лохвицького ЦДЮТ проводять у сквері День захисту дітей. Фото С. Ніконова.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Виконував директорську роботу з педантичністю й акуратністю. Своєчасно писав накази та виконував усіляку «паперову» роботу.

– Я знайома з Йосипом Йосиповичем із 1983 року, спогади залишилися лише теплі, – згадує Лариса Гордейко, секретарка ЦДЮТ, своячка Йосипа Йосиповича. – Ми спілкувалися як у родинному колі, так і на роботі. Навіть після розлучення з моєю сестрою підтримував дружні стосунки з нашою родиною, ми постійно спілкувалися, він постійно пропонував допомогу. Це надзвичайно ввічлива, інтелігентна, скромна, врівноважена людина, наділена почуттям гумору. Був здібним організатором, справедливим. До кожного працівника незалежно від статусу ставився толерантно. У Лохвицькій школі №1, де починав свою кар’єру, його дуже поважали учні й колеги. Потім любили та поважали учні, колеги, батьки учнів ЦДЮТ. Любив тварин. Любив гори, адже виріс у карпатському селі Кривці.

Автор: Сергій НІКОНОВ

У продовженні – кумедна історія з життя ЦДЮТ та його директора.

Спогади про Йосипа Чичерського

Частина 1 СТУДЕНТ ЧИЧЕРСЬКИЙ РОЗРОБЛЯВ МЕТОДИ БІОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ З КОЛОРАДСЬКИМИ ЖУКАМИ

Частина 2 ЗАПРОВАДИВ У ЛОХВИЦІ ДЗЮДО І ВИДАВАВ ПІДЛІТКАМ ПРАВА ВОДІЇВ МОТОЦИКЛА

Частина 3 ДИРЕКТОРУ ДОВОДИЛОСЯ БОРОТИСЯ ЗА ІСНУВАННЯ ЦДЮТ

Читайте також:

“ЦЕ КАЗНОКРАДСТВО”, – ДЕПУТАТИ ПРО КОШТИ НА ТЕРОБОРОНУ ПИРЯТИНА

Ніконов Сергій