Археологічні пам’ятки – те, чого не видно неозброєним оком. Знаєте чому? Бо їх давно розорали дбайливі «хазяїни». На Пирятинщині зараз 194 памятки археології. Хронологічно ці об’єкти культурної спадщини охоплюють його історію за величезний проміжок часу – від найдавніших часів виникнення та існування людства за доби пізнього палеоліту до часів не так уже й віддалених від нас – козацької доби.
Виявляти археологічні пам’ятки на Пирятинщині почали в час діяльності Київської Тимчасової Комісії. У 1845-1846 роках була організована експедиція Комісії на Полтавщину. Працював тут зокрема і штатний «рисувальник» Тарас Шевченко.
Серію замальовок курганів Пирятинського повіту залишив на сторінках рукописного «Кобзаря» товариш Шевченка Яків до Бальмен.
За результатами проведених розвідок з ХІХ ст станом на 1989 рік на Пирятинщині було відомо 302 кургани. Які ж найвідоміші кургани нашого краю?
Поблизу села Березової Рудки
Археологічний комплекс пам’яток давньоруської культури (Х – ХІІІ ст) знаходиться за 4 км на північ від села та за 1 км на північ від Березоворудського водосховища, в урочищі Криниці.
Селище. Розташоване в 50 м на схід від курганного могильника та в 1 км на північний схід від Березоворудського водосховища. Виявлене та обстежене І.В.Головком у 2007 році. Площа близько 10 га. Поверхня постійно розорюється.
Курганний могильник. Знаходиться за 4 км на північ від села. Відомий з початку ХХ ст., тоді нараховував більше 120 курганів. У 1900 році 10 могил розкопав поміщик Гнат Закревський. З того часу постійно велися дослідження різними науковцями.
Могильник має п’ятикутну форму, площа 2,8 га. Станом на 1980 рік могильник нараховував 11 задернованих напівсферичної форми насипів. Висота їх від 0,2 до 1,5 м. Частина курганів пошкоджена скарбошукачами. Земля розорюється навколо могильника.
Також навколо села Березова Рудка є низка курганів, що повністю розорані. Розпочалося це ще за часів СРСР та продовжується підприємствами, що зараз обробляють землю у Березовій Рудці.
Поблизу села Великої Кручі
Знаходиться 8 курганних могильників та 5 курганів, що розорюються. Наприклад, доволі великий Курганний могильник ІІ – 0,3 км на захід від села на захід від об’їзної дороги – було розорано в кілька останній десятиліть. При обстеженні його в 2007 році центральний курган із трьох мав висоту 2,5 м, діаметр 35 м. За 200 м від нього знаходився другий курган комплексу – висотою 1,5 м, діаметром 25 м, за 100 м – курган висотою 2 м, діаметром 3 м. У 1988 році центральний курган був задернований, а в 2007 вже всі насипи розорювалися! У 2008 році в результаті самовільного відбору землі насип центрального кургану було повністю зруйновано…
Ще більш потужний курганний комплекс знаходиться на південний схід від села, обабіч автомагістралі М-03 Київ-Харків. До складу могильника входять 13 курганів, ще 3 насипи були знищені будівництвом дороги у 1990-х рр. Найвищий курган розташований по центру та має висоту 6,4 м, діаметр 58 м. Курган добре задернований, поріс деревами. Краї його розорюються. У народі курган отримав назву Куценкова могила. Менші кургани могильника розорюються.
Відомо, що в ХІХ ст розкопками займалися багаті поміщики, у Кручі – О.Стороженко. За свідченнями старожилів, у численних курганах виявляли «поховання людей та кістяки коней, бронзові котли, бронзові наконечники стріл, велика кількість кісток якихось інших тварин».
За 3,5 км від села (на південь-південний схід) по західному узбіччі автомагістралі Київ-Харків та на північний захід від повороту з неї на автошлях Полтава-Гребінка розташований курганний могильник із 2 курганів. Вищий із них частково збережено. Висота його 2 м, діаметр 25 м. Західна половина його розорюється, східна пошкоджена під час будівництва автомагістралі. Другий насип висотою 0,5 м розорюється.
Пирятин
На західній околиці міста, за 1 км на північ від повороту з автомагістралі Харків-Києв на Чернігів. обстежували курганний могильник В.Г.Лясковронський у кінці 1890-х та в 1907 році; І.С.Мельникова у 1988 році, І.В.Головко у 2001 році. Могильник складається із 2 курганів висотою 1м та 0,3 м, діаметром 30 м та 15 м. Обидва насипи розорюються (поблизу с.Верхоярівки). Об’єкт памятка археології.
На західній околиці міста І.С.Мельниковою та О.М.Ткаченком у 1989 році обстежувалися 3 кургани:
– між вул.Київською та автомагістраллю Київ – Харків, за 0,3 км від повороту на м.Чернігів. Розорюється.
– За 0,75 км на північ від повороту з автомагістралі Київ-Харків на Чернігів (ліворуч від останньої). Розорюється.
-За 1,5 км на північний захід від повороту з автомагістралі Київ-Харків на Чернігів (ліворуч від останньої). Розорюється.
У 1927 році зафіксовано повідомлення, що на вул.Губіна (зараз Соборна) під час будівництва будинку громадянином Чурикановим виявлене сарматське поховання І-ІІ ст.до н.е., череп та стрілу з якого передали до Прилуцького музею.
Це неповний огляд археологічних цікавинок нашого краю. Напишіть у коментарях, чи цікава вам ця тема. Якщо так – будемо продовжувати.
1