Advertisement
Advertisement

Маєток родини Липських — розташований у селі  Крячківка, за 17 кілометрів від Пирятина. Нині від маєткового комплексу зберігся лише центральний будинок, що був збудований у кінці XIX ст. Будинок споруджено із цегли, одноповерховий. Належав професору медицини Липському Олександру Лукичу, а після його смерті представникам родини Липських.

Комплекс будинків був зведений у 90-х роках XIX ст. в центральній частині с. Крячківка  тодішнього Пирятинського повіту. До його складу входило декілька мурованих будинків різного призначення.

Липський Олександр Лукич народився у 1839. Був професором медицини, дворянин, проживав у Санкт-Петербурзі. Крячківку  він відвідував періодично під час своїх відпусток, так як був  на державній службі. А справами у маєтку займалася  його дружина Любов Діакова.

Під час перебування у Крячківці Олександр Липський  займався благодійною діяльністю. Він  лікував людей, надавав матеріальну допомогу. У 1905 р. під час першої революції в Росії маєток Липських став місцем квартирування козачої сотні, яка була направлена царським урядом для наведення порядку в окрузі. Олександр  сина Михайла та доньок Софію, Олену, Тетяну та Валентину. Події 1917 р. змусили родину Липських емігрувати до Франції.

Помер Олександр Липський у 1906 році.  Його поховали у Крячківці, могила знаходиться в центрі села, біля сільського будинку культури. 

До нашого часу вціліла лише одна споруда — колишній житловий будинок. Це одноповерхова, прямокутна в плані цегляна споруда загальною площею 510 кв. м. зведена в стилі провінційної еклектики. Вхідна група — двері та два вікна головного фасаду, акцентована чотири колонним портиком, що завершується трикутним фронтоном — тимпаном, який по периметру оброблений штукатурними тягами й має напівкругле вікно. Площини сторін квадратних в плані колон портика прикрашені спареними пілястрами йдосить оригінальними капітелями.

Вхідні двері й два вікна, що знаходяться поряд з ними мають завершення у вигляді стрілчастих готичних арок і обрамлені лиштвами у вигляді кокошників. Сім прямокутних вікон головного фасаду прикрашені ламаними поличками — сандриками.

На портиках і верхній частині стін усього будинку встановлені ліпні елементи у вигляді перевернутих пірамідок.

Дворовий фасад будинку із гладкими стінами в яких встановлено 8 стрілчастих вікон аналогічних головному фасаду та має невелику прибудову — тамбур для прислуги.

По завершенню будівництва будинок був поштукатурений вапняно-піщаним розчином дуже високої якості, який практично зберігся до нашого часу, й був пофарбований мінеральними фарбами в два кольори білий та кремовий.

Будинок являє собою цікавий зразок будівництва кінця XIX ст.

За роки радянської влади маєток використовували як об’єкт соціально-побутового призначення.

У 1927 році на честь десятиріччя революції тут була відкрита початкова школа, а в 1950 році її реорганізували в семирічку. У  2010 у приміщенні відкрили сільську школу І — II ступенів.

 Декілька років назад  у будівлі замінили вікна, та зменшили їхній розмір, це суттєво вплинуло на зовнішній вигляд будівлі. І стало початком знищення її як архітектурної пам’ятки.

 



Advertisement
2021-01-23
0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі