ЩОДЕННИК МАНДРІВНИКА: АНДРІЙ МИЛЕНКО

Харчування та ночівля під час подорожей В одному з минулих випусків газети я писав про туристичне спорядження, яке є важливою складовою мандрівок. Це і намет, і спальний мішок, і туристичний килимок та інші речі. І хоч є люди, які вважають, що можна подорожувати без нічого, все-таки спорядження додає комфорту, автономності та є важливим доповненням мандрівника. Так як я подорожую самостійно, не користуючись послугами турфірм, – автостопом та іншими способами, не менш важливими питаннями, які постійно доводиться вирішувати, є харчування та ночівля в дорозі. Певен, читачам буде корисна ця інформація, адже я маю немалий досвід бюджетних подорожей не лише Україною, а й за її межами. Почнемо з харчування.

Скажу одразу, що в мандрівках я не харчуюсь в дорогих ресторанах, за винятком, якщо туди запрошують місцеві жителі і самі пригощають. Максимум це може бути недороге кафе, якщо немає змоги або часу приготувати собі їжу самостійно. Зазвичай в закладах харчування більший відсоток вартості страви йде за працю, аніж за самі продукти, тому готувати собі самому виходить значно дешевше. Коли я ночую в наметі на природі, то роблю це або на багатті або на газовому пальнику. Коли зупиняюсь у людей, то мене або пригощають, що переважно, або є змога приготувати собі на плиті, газовій чи електричній. Якщо планується прогулянка містом на весь день, готову їжу можна взяти з собою в ємність і пообідати, розігрівши в будь-якому місці, де є мікрохвильова піч.

  Це виходить дешевше, чим в закладах харчування і корисніше, чим “суха їжа”. Існують варіанти, як отримати харчі безкоштовно. Влітку та на початку осені є можливість харчуватися прямо з дерев – вишні, сливи, яблука, шовковиці та багато іншого, що дарує нам природа, можна знайти просто йдучи дорогою чи тротуаром, в місті або в селі. На ринку, де продають овочі та фрукти, можна попросити безкоштовно ті, які втратили товарний вигляд і вже їх ніхто не купить. У великих містах є пункти, де безкоштовно дають їжу нужденним, там теж є можливість похарчуватися. У монастирях можна попросити трапезу – я таке практикував в Молдові і мені не відмовляли. Стосовно ночівлі, можна виділити два основні способи, які я практикую в мандрах. Це намет і ночівля у людей – місцевих жителів. Кожен з них є цікавим по-своєму і вартий уваги. Намет є моїм другим домом в дорозі. Він не обмежує у виборі місця ночівлі і його можна поставити будь-де – в лісі, біля водойм, в горах, за містом, головне щоб там подобалось. Сучасні технології виробництва спорядження забезпечують комфорт і зручність для користувачів, тому мені в наметі тепло, затишно, я захищений від непогоди та отримую задоволення, ночуючи на природі. 

Щодо ночівлі у людей, то в більшості випадків я знаходжу нічліг завчасно через інтернет. Для цього є різні ресурси, але найпопулярніший і найвідоміший з них – Couchsurfing – мережа всесвітньої гостинності. Там можна не лише знаходити нічліг в різних містах нашої планети, а й самому приймати гостей в себе вдома. І все безкоштовно. Я зареєструвався на цьому сайті в 2015 році і з цього часу зупинявся в різних людей не лише в Україні, а й закордоном та неодноразово приймав в себе гостей-мандрівників. Завдяки каучсерфінгу, з багатьма людьми тепер підтримую спілкування та маю дружні відносини. Також в мандрівках буває, що люди самі пропонують нічліг та запрошують в гості. 

Світ добрий та гостинний. Декілька раз я шукав нічліг у місцевих жителів прямо в процесі подорожі. Заночувати можна скрізь, де є люди, головне не боятися запитувати про свої наміри і бажано робити це засвітла, так буде більше шансів на успіх. Особисто я запитую так: “Доброго вечора! Скажіть будь-ласка чи можна було б у вас безкоштовно заночувати? Мене звати Андрій, я мандрівник з Пирятина.” Таким чином зупинявся на нічліг в цілодобовій АЗС в м. Глухів на Сумщині, в колишній науково-дослідницькій лабораторії ТОВ “Рубіжанський барвник” на Луганщині, в будинку при монастирі Пресвятої Трійці в с. Сахарна Резинського району (Молдова). Також щороку в різних країнах організовується проєкт, під назвою “Дім для всіх”. Людина-організатор за свої кошти знімає житло в будь-якому місті, де вона забажає, завчасно його рекламує в соціальних мережах і туди можуть приїжджати та безкоштовно жити деякий час мандрівники з усього світу, дотримуючись певних правил. Я жив в 5 таких ДДВ і в двох з них мав відношення до організації. Наприклад, минулого року, спільно з подругою Дарією ми організували Дім для всіх в Кам’янці-Подільському (Хмельницька обл.) і з 1 травня по 5 червня прийняли 58 людей з України, Росії, Молдови, Польщі та Німеччини. Мандрівники зупинялись у нас безкоштовно, кожен хто хотів міг залишити добровільні фінансові пожертви. Хтось залишався на 1 день, а хтось жив 2 тижні і більше. На мою думку – це дуже цікавий і важливий проєкт: можна не лише самому пожити в іншому місті, а ще й приймати в себе подорожуючих, таким чином роблячи свій внесок в достаток навколишнього світу. Отже, знайти нічліг та їжу в мандрівках нескладно і це не залежить від вмісту вашого гаманця. Світ перебуває в достатку. Щодня на планеті викидаються в смітник сотні, тисячі кілограмів незіпсованої їжі, яку просто не встигли з’їсти. Щодня в різних населених пунктах простоює чимало квадратних метрів житлової площі, де ви могли б постелити свій килимок та спальник і заночувати. Найголовніше – коли ви самі знаходитесь не в мандрах і благополучно забезпечені їжею, теплом та іншими благами – діліться ними з людьми, які сьогодні їх не мають. Чим більше ви будете годувати та запрошувати в гості різних людей, які цього потребують, тим менше матимете сумнівів, що з вами так само вчинять під час подорожі.