Історія

УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ФОНД ТА ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ СТВОРИЛИ ВІДЕОМАТЕРІАЛ ПРО УРОДЖЕНЦЯ ПОЛТАВЩИНИ ЛІТОПИСЦЯ САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

«Самійло Величко: нове відкриття української історії». Так називається новий документальний історико-просвітницький відеоматеріал, який створило інтернет-видання «Новинарня» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. 

Відеоматеріал присвятили визначному українському історіографу, літописцю Гетьманщини, уродженцю села Жуки неподалік Полтави Самійлу Величку. «Тепер доведено – Величко був мазепинцем. Він перший, хто створив першу наукову історію України», – зауважив шеф-редактор «Новинарні» Дмитро Лиховій.

У полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті запевнили, що долучаються до популяризації відео та наголосили, що згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році», 350-річчя з дня народження Самійла Величка відзначалося торік на державному рівні. «Важливо, що саме Український культурний фонд посприяв донесенню до українців історичної правди про нашого земляка, видатного літописця-мазепинця. Адже ця державна установа, яка співпрацює з Міністерством культури України й покликана підтримувати національну культуру, національну пам’ять та мистецтво, дбати про доступ громадян до національного культурного надбання»,- прокоментували у полтавському офісі Північно-східного відділу УІНП.

Довідково: Самійло Величко народився 351 рік тому, 11 лютого 1670 року в с. Жуки Полтавської Сотні Полтавського полку Гетьманщини, в козацькій родині. упродовж 80-х рр. ХVІІ ст. навчався у Києво-Могилянській академії. Підтримав воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи. Автор літопису –  історичного твору, присвяченого подіям середини XVII — початку ХVІІІ ст. Літопис Величка є вершиною українського барокового літописання. Ні до нього, ані після ніхто не витворював таке складне, мозаїчне, взірцеве щодо дотримання літературного стилю бароко полотно з усіма належними йому компонентами. Це не звичайна хроніка, у якій просто фіксуються чи переказуються ті події. «Літопис» є  і твором художнім, бо автор знаходить яскраві барви для своєї оповіді, збагачує її важливими деталями, у численних ліричних відступах висловлює своє ставлення до подій і людей. Останні роки життя провів у селі Жуки, там помер і похований.

Північно-східний відділ УІНП

Вадим Кирпиченко

Recent Posts

110 підписів за позбавлення Сидоренка премій зібрали за 3 доби

24 квітня вранці на сайті Заводської міськради розмістили петицію Марини Лупашко, в якій вона вимагає…

1 день ago

Історія і таємниці Лохвицької землі

Книгу під такою назвою її авторки – Ліна й Лариса Яковенки – презентували 21 березня…

4 тижні ago

За минулий тиждень Пирятинщина втратила 3 захисників

У перший тиждень лютого кривава війна забрала життя 24 мужніх воїнів з Полтавщини. Серед них…

3 місяці ago

Молоді урбаністи досліджували Пирятин

Як розвивався Пирятин, як містяни освоювали простір та планували забудову, як сьогодні живе та фукціонує…

4 місяці ago

80 років тому УПА на міжнародній конференції єднала поневолені народи проти Москви. Серед учасників  Катерина Мешко з Полтавщини

АВТОР: Олександр Панченко 80 років тому на Волині відбулася Перша конференція поневолених народів Сходу Європи…

4 місяці ago

Семикласниця наклала на себе руки в той день, коли вчителька застукала її з цигаркою

15 листопада Тоня, учениця Лохвицької гімназії №1, якій щойно виповнилося 12 років, наклала на себе…

5 місяців ago

This website uses cookies.