Після того як мер вирішив змінити проект пам’ятника, в мережі розгорілися дискусії навколо цієї теми.
Ми спробували розібратися, що ж не так з проектом і чому мер маніпулює на темі війни?
7 років йде війна на Донбасі. Тисячі військових та мирних жителів загинули від рук російських загарбників. Але в Пирятині досі немає пам’ятника цій війні, та тим хто захищав Україну.
Чому ж так сталося?
Вже декілька років міська рада має намір облаштувати простір де будуть збиратисядля вшанування пам’яті захисників України. Було навіть обрано місце та оголошено конкурс на кращий ескіз проекту. Проблема виникла тоді, коли перемогу здобув проект Марини Зергані. Її розробку підтримала конкурсна комісія до якої входили також і архітектори. Але на конкурс також подавався ще один учасник – Валерій Сабєльніков. Він подав 4 пропозиції, одну із них за проханням АТОвців все таки пропустили до розгляду, але на самій комісії не прийняли і забракувало, адже проект не відповідав необхідному складу пропозиції: не було генплану, розгорток, виглядів з боку, ззаду, техніко-економічних показників.
Сама ідея полягала не у створенні пам’ятника, аоблаштування громадського простору. Місця куди будуть приходити люди і яке буде символізувати цю трагічну подію. Мови про створення типового пам’ятника радянського зразка взагалі не було. Тому виграв проект облаштування такої зони на площі перед адмінбудинком. Поданий Мариною Зергані проект був детально розписаний до дрібниць і був майже готовий до реалізації. Залишилося лише затвердити його на виконкомі. І ось тут вже деякі члени виконкому почали активно вигадувати різні причини, щоб цей проект не був виконаним. В мережі навіть розгорнули цілу кампанію проти нього. Згодом проект все ж вдалося затвердити. Члени виконкому змогли зібрати необхідну кількість голосів. І тут виникла нова проблема… В Пирятині змінилась влада. Новий мер, нові депутати, новий склад виконкому. Міський голова Андрій Сімонов та секретар ради Сергій Пазюк назвали проект ніяким, та запропонували його відправити на доопрацювання, сказавши, що потрібно щось більш масштабне.
Ось проект який влада Пирятина назвала “ніяким”
В результаті виявилося, що замість доопрацювання міський голова просто викинув на смітник затверджену ідею та зібрав таємну нараду. Про те що буде нібито громадське обговорення не було ніде анонсовано. На сайті міської ради також вирішили приховати це. Тому на закритому зібранні були виключно запрошені. Там вже міський голова запропонував абсолютно інший проект та в іншому місці. І щоб проект який отримав перемогу не муляв очі – мер просто не вніс його на розгляд. Натомість запропонував два нові проекти, які попередньо не були оприлюднені.
Що ж змінилося?
Змінилася повністю концепція. Замість сучасної площі, де люди приходитимуть для вшанування, міська рада вирішила познущатися з воїнів АТО та створити пам’ятник з нотками совка. Також обрали інше місце. Мабуть міська рада не хоче, щоб перед вікнами де їхні кабінети щось нагадувало про війну з Росією. Сам же Андрій Сімонов неодноразово висловлював свою проросійську позицію. То захищав російську мову, коли депутати просили говорити українською, то призначив на ключові посади проросійських депутатів попри те що жителі міста проти.
Що символізує новий проект та чого це знущання з військових?
Новий проект запропонували встановити на фоні московської церкви. Як ми розуміємо, то владу міста абсолютно не хвилює той факт, що саме московська церква підтримує російських окупантів на Донбасі. Також у руках солдата буде знаменитий російський автомат. І вже зовсім незрозуміло, яким саме це військовим присвячено? Оточуватиме нібито українського військового радянська техніка часів другої світової, адже стоятиме він біля вічного вогню, де також поховані радянські солдати.
Чому ж влада вирішила в центрі міста зробити ще одне кладовище? Чи це навмисна спроба спаплюжити історію? Логічним би було встановити такий монумент на цвинтарі, адже позаду пам’ятника будуть написані прізвища вбитих військових з Пирятина. Що є дуже дивним, адже війна ще досі триває. На кладовищі цей памятник якраз би був місцем де можна було вшанувати пам’ять всіх загиблих героїв, замість ходіння до кожної могили по кладовищу чиновницькою ордою для фотосесії. Як нам стало відомо, то Сергій Пазюк з Андрієм Сімоновим просто “просувають” проект свого товариша, того їм абслолютно байдуже на думку громади. Також не виключаємо можливість, що під час виконання проекту буде і певна фінансвоа зацікавленість у влади.
1