«Я Настя, і я – заробітчанка, мушу залишити це тут, бо накипіло…» – українка звернулася до влади, тисячі українців підтримали її

Анастасія Мушинська поїхала з України на заробітки в Польщу.

Дівчині доводиться багато працювати. Вона обурена, що в Україні їй та багатьом її землякам не знайшлося місця для самореалізації. Дівчина висловила свою «подяку» за це президентові Зеленському

“Привіт, я Настя, і я – заробітчанка.
Впевнена, що цей пост набере великої популярності, будете пересилати це один-одному, одні підтримають мою думку, а інші оскаржать, але мушу це залишити тут, бо НАКИПІЛО.

Коли мене, чи Володимир Новак запитують «і як вам там?», то не завжди відповідь може бути: «Все супер».
Здебільшого ми, як і багато людей, тут, в Польщі, працюємо по 12 годин в день. Маємо по МАКСИМУМ 3 вихідних на місяць. Вихідним це назвати важко, бо ти мусиш поїхати по продукти, прибрати житло та приготувати їсти, ну а ще сон! О, солодкий сон, якого так не вистачає, так як спати виходить нам по 6 годин. Тому, відповідь може бути: «Трохи важко».

І тут, увага, «Вас ніхто не змушував їхати» – звучить в нашу сторону!

Хіба? Всіх людей змушує одне! Нереальні умови для життя, які надає нам наша держава. Молодь, як і я, місяцями намагаються знайти роботу по спеціальності.
Чому я, людина, яка має вищу освіту, непогану спеціальність, володіє англійською мовою, знає трохи німецьку мову, студентські роки провела за книжками, не може знайти роботу в Україні!? Чому всі співбесіди закінчуються фразою : «У вас немає досвіду»? Чому філологи, медпрацівники, інженери, педагоги, юристи, і багато інших, прцюють продавцями-консультантами, роздають листівки на вулицях, працюють в таксі чи на доставці їжі, на пошті або офіціантами?
Тепер інша картина.

Я працюю в Україні, по 8-10 годин 5 днів на тиждень, або по 12 годин, 7 днів на тиждень(є і таке), і маю заробітню плату 6000-11000 грн. Такі гроші ніби непогано мати, і все було би О’кей, якби половина зарплати не вилітала на квартплату та комунальні послуги. Це я про життя в місті!

А село, люди в селах не мають роботи! Кожен ловиться, як за соломинку, за будь яку роботу, бо потім, може не бути можливості. Як жити людям в селі? Як перезимувати зиму сім’ї, в якій 3 дітей, коли тільки пара зимового взуття коштує як мінімум 1500 гривень?! Як опалити будинок? За що купувати продукти?
І ви ще будете казати, що нас, і таких як ми, нічого не змушує? А медицина? Лікуватись в Україні майже нереально!

ТРИ мільйони українців працює за кордоном, щоб заробити на краще життя для своїх сімей! Їдуть на декілька місяців, а це затягується на роки. Люди пропускають сімейні свята, гублять наші прекрасні українські традиції, сім’ї розпадаються. Діти ростуть без батьків, і все про що мріють, це щоб мама чи тато були вдома.
Загалом, я люблю Україну, але ненавиджу теперішній стан життя тут. Дякую Вам, Володимире Олександровичу, Команда Зеленського та решта людей, які СИДЯТЬ і СИДІЛИ у Верховній раді України протягом 30-ти років, що нас, молодих та амбіційних «ніщо і ніхто не змушує» їхати на заробітки!

P.S. Я не жаліюсь Вам, своїм підписникам, на своє життя, просто хотіла донести свою думку до Вас”