“Прядиво роду” – це повість і 22 оповідання. Усі герої та канва подій – не вигадані, а справжні. Вагомий доробок вийшов – 435 сторінок, вага примірника понад півкіло.
А якщо серйозно – п’ять років праці журналістки, письменниці, любительки старовини Ганни Кревської (Марини Кононенко). Всю цю розкіш надрукувало видавництво “Лубни”.
Хто читав тільки “Монастирські сливи”, які того року здобули визнання на конкурсі “Краща книга Полтавщини” – повість “Коржики” та “Бабусине намисто” – то їх продовження. Кому не вистачило “Ситцевого щастя”, історії доопрацьовано та вміщено тут, плюс ще двічі по стільки нових сюжетів. Тож маєте дві книги в одній. Хто взагалі нічого не читав? То почніть просто нині. Люди, котрі читають книжки, розумні, а котрі читають книжки про своє минуле – ніколи не втратять стежки в майбутньому.
Розповіддю охоплено села: Засулля, Піски, Солониця, Мгар, Біївці, Мацківці, Єнківці, Новаки, Хорошки, Ломаки, хутори Бочки, Свічківка, Барановщина, Селюки. Є ще цікавезні сюжети з Лубен – як Стеллецький од нас на Москву їхав, як німці Лубни брали, як денікінці гуляли. Все Ганною Кревською написано на спогадах та архівах. Герої книги – відомі особистості та звичайні люди, чия доля тісно пов’язана з Лубенським краєм. Професор Гнат Стеллецький, письменники Симоненко, Малик, Тютюнник, німецький комендант Вальраф, хірург Тимофеєв.
“Оце напряла вам на Маланки цілий сувій полотна. Родове прядиво – складне та заплутане, немає в ньому правих та винуватих, а є люди з їхніми радощами та печалями, буднями і празниками. Торкни край рідного спадку, де за один бік нитку життя тримають мертві, а за інший – живі. Знайди, відчуй, як бринить, намотуючись на мотовило, твоє життя”, – так коментує своє нове творіння Ганна Кревська.
За матеріалами: Новини Полтавщини
Читайте також:
ЧЕРЕЗ СИЛЬНИЙ ВІТЕР ВПАЛА ГОЛОВНА ЯЛИНКА МІСТА
1