120 років тому, 5 січня 1902 року в селі Білоусівка Лохвицького повіту (нині належить до Чорнухинської селищної територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Іван Оникійович Богун, військовик Армії УНР, жертва комуністичного сталінського режиму.
За родинною легендою, рід походив від видатного козацького полковника Івана Богуна. Батько — потомствений козак (з родини виборних козаків), український військовий та громадсько-політичний діяч, адміністративний старшина Армії УНР Оникій Тимофійович Богун.
Ще малим Іван із мамою співав у церковному хорі Чорнух. 22 лютого 1918 року вступив добровільним козаком в 2-й Запорізький Республіканський курінь Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана. У грудні того ж року, 16-річним, був призначений Болбочаном полковим писарем 1-го Республіканського полку.
З 27 на 28 березня 1919 р. в с. Колодіївці на Вінниччині, неподалік від станції Вапнярка, штаб полку захопили російсько-більшовицькі війська. У полон потрапила більшість особового складу полку, зокрема й Іван Богун, але у травні 1919-го його звільнили як неповнолітнього.
Від 1932 по 1934 працював на Харківському тракторному заводі. Восени 1934 повернувся до Чорнух та працював у місцевому радгоспі: спочатку звичайним робітником, а згодом – бригадиром рільничої бригади.
У 1937-му році був заарештований за те, що у середині 20-х одержав листа з-за кордону від свого батька Оникія, старшини Армії УНР, який перебував у таборі інтернованих. Засуджений харківською «трійкою» на 10 років комуністичних концтаборів. З вересня 1937 року до вересня 1947 року в сталінських таборах ГУЛАГу. Потім мешкав у радгоспі МВС Мухінського району Кіровської обл. (нині — Зуївський район, РФ). З березня 1960 року — робітник заводу ковкого чавуну м. Харцизьк. (нині Донецька область).
Реабілітований 1 грудня 1960 році постановою Полтавського обласного суду. Помер 19 січня 1974 року, похований у Харцизьку.
Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті
Читайте також:
ДЕПУТАТ З ЛУБЕНЩИНИ ПОСТАНЕ ПЕРЕД СУДОМ ЗА ШКОДУ ЕКОЛОГІЇ.
1