Помер мер Харкова Геннадій Кернес. Про смерть політика повідомили його цивільна дружина Оксана Гайсинська і друг Павло Фукс.

Кернеса нещодавно переобрали на посаду очільника Харкова на місцевих виборах і проголосили мером без складання присяги.

Політик довгий час хворів. Він лікувався від коронавірусної хвороби у Німеччині.

Геннадій Кернес був одним із керівників Харкова ще від початку 2000-х – секретарем міськради у 2002 та у 2006-2010 роках, згодом – мером міста.

Від швейного кооперативу до міськради

А починав Геннадій Кернес свою трудову діяльність у 70-х роках робітником. Близько десяти років він працював на різних підприємствах, потім ремонтував годинники, у середині 80-х шив куртки в кооперативі.

У ті ж роки, як писали харківські ЗМІ, його підозрювали у шахрайстві та інших злочинах. Журналісти також писали, що він був засуджений до трьох років позбавлення волі, але ця судимість була знята.

Про своє минуле Геннадій Кернес розповідати не любив.

Казав, що то були помилки молодості, з яких він зробив висновки.

“Не можна кожному навішувати ярлик, що той, хто повзає, літати не зможе. Це неправильно”, – казав.

У середині 90-х Геннадій Кернес став керівником компанії “НПК-Холдинг”, яка й зараз займається автоперевезеннями та орендою нерухомості, заснував банк, юридичну компанію.

З таким багажем у 1998-му став депутатом Харківської міськради. У 2002-му його обрали секретарем міської ради, але вже через місяць тодішній мер Володимир Шумілкін ініціював його звільнення.

У 2006 році він займався виборчою кампанією Михайла Добкіна, котрий балотувався у мери Харкова.

Це саме тоді в інтернет злили відоме відео, на якому він вчить Добкіна говорити на камеру.

“Миша, у тебя скучное лицо, тебе никто денег не даст”, – ці та інші цитати ставали мемами, а саме відео набрало понад чотири мільйони переглядів.

Михайло Добкін виграв вибори, а Кернес став секретарем міської ради.

Геннадій Кернес

За різними даними, Геннадій Кернес мав значні статки і розвинений бізнес у Харкові.

Місцева і загальноукраїнська преса писала, що він був власником будинків побуту у місті, мережі хімчисток, готелю “Національ”, одним із власників готелю “Металіст”, магазину сантехніки.

Ще на початку 2000 років Кернес став співвласником телекомпанії “Тоніс-центр” і газети “Вечерний Харьков”, а також володів частиною акцій “7-го телеканалу”.

“Любіть більше, ніж себе”

Після того, як Віктор Янукович призначив Михайла Добкіна губернатором Харківської області, Кернес виконував обов’язки мера міста.

Восени 2010, на чергових місцевих виборах, він боровся за посаду проти Арсена Авакова, який балотувався як опозиційний кандидат.

Згідно з офіційними результатами, Кернес переміг з мінімальним відривом, але опозиція заявляла про фальсифікації. Врешті, Аваков так і не зміг довести свою перемогу у судах.

Він домагався перерахунку голосів, але апеляційні інстанції не задовольнили його позов.

Геннадій Кернес на виборчій дільниці

Наступні вибори, у 2015 році, Геннадій Кернес виграв у першому турі, отримавши понад 65% голосів виборців.

Так само у першому турі він виграв і у 2020-му, попри те, що не вів виборчої кампанії і перебував у Німеччині на лікуванні, а Харковом ширилися чутки про його тяжкий стан чи навіть й смерть.

Його команда пояснювала, що у нього тяжкий перебіг коронавірусу і обіцяла: Геннадій Кернес ось-ось повернеться до міста.

Аналізуючи його успіхи, експерти визнавали: більшість харків’ян таки полюбили його.

“Попри всі свої мухи й мінуси, це той голова, який був потрібен Харкову, як, скажімо, Садовий Львову, бо говорить його мовою і відчуває п’ятою точкою, що потрібно місту, індустріальному великому мегаполісу, який звик функціонувати як годинник, прокидатися за гудком і не відволікатися на дрібниці”, – писав “Український тиждень”.

З цією думкою погоджується також експертка позаполітичного проєкту Виборчої Ради UA Юлія Біденко.

“Зважаючи, що реформа йде вже більше п’яти років, а обласні центри почали відчувати збільшення бюджетів ще раніше, цей факт допоміг будувати довготривалий образ успішних менеджерів мерам великих міст – від Львова та Івано-Франківська до Харкова та Одеси”, – пояснювала вона ВВС News Україна причини перемоги на виборах у жовтні 2020-го.

Саме звідси усталена думка – ремонт доріг, встановлення лавочок та прикрашання міста робилося саме Кернесом. А судові справи, політичні та партійні “перевдягання”, а також хвороба не змогли зняти це цей “ореол” успішності, вважає вона.

Життя на волосині

Геннадій Кернес переніс не один замах на життя. Писали про те, що горіли і вибухали його автомобілі, в одному із таких епізодів від вибуху був поранений чоловік, що був поруч із мером.

У квітні 2014-го все було ще набагато серйозніше.

Геннадій Кернес

Йому вистрелили в спину, куля пройшла навиліт, Геннадія Кернеса у тяжкому стані доправили до лікарні. Тоді не давали гарантій, чи виживе. Згодом стало відомо, що його доправили до ізраїльської клініки.

Невдовзі близького друга Геннадія Кернеса, Юрія Димента, застрелили.

Досі ані виконавці, ані замовники замаху не знайдені. А отримані поранення привели Кернеса до інвалідного візка, з якого він продовжував керувати містом.

Михайло Добкін в інтерв’ю Дмитру Гордону у 2020-му припускав, що за замахом стоять люди з кримінальним минулим, які перебралися із Донецька і Луганська до Харкова.

Однією із версій слідства була помста сепаратистів у березні-квітні 2014-го року. Як писав український Forbes, хоча Кернес був на боці Віктора Януковича під час Майдану, він протистояв спробам дестабілізувати ситуацію за сценарієм Донецька і Луганська.

Незадовго до замаху, у березні 2014, Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти самого Кернеса. Його підозрювали у незаконному позбавленні волі, катуваннях і погрозах активістам харківського Євромайдану. Це загрожувало йому 15 роками тюрми. Але справа так і не завершилася вироком суду.

Без вічних друзів

“В політичній біографії новообраного мера було багато альянсів, які згодом здавалися дивними і які були тимчасовими”, – каже політологиня Юлія Біденко.

Вона згадує про складні стосунки з нинішнім головою МВС Арсеном Аваковим. А також Михайлом Добкіним. Цей колись міцний альянс, як їх називали, “Допи та Гепи” потроху розвалився після 2014-го.

“Я б казала про те, що у Геннадія Кернеса немає одвічних союзників, є одвічні інтереси, серед яких – збереження контролю за Харковом навіть попри проблеми зі здоров’ям”, – казала політологиня після перемоги Кернеса на виборах у жовтні 2020 року.

Саме такими інтересами Біденко пояснює примирення бізнесмена Олександра Ярославського та міського голови Харкова.

Вітання від Кернеса на ювілеї бізнесмена та зустріч нового 2020 року у готелі Ярославського Kharkiv Palace стали запевненням у дружбі з обох боків.

Основним опонентом Кернеса на жовтневих виборах був впливовий у місті політик та бізнесмен Олександр Фельдман, котрий посів друге місце у перегонах. Їхні стосунки давно не вважали дружніми.

Але справжнім супротивником Кернеса або й навіть ворогом часто називали громадянське суспільство. Активістів обмежували в доступі до ухвалення важливих для міста рішень та розробки проєктів.

Своє право на це харківська громада відстоювала не лише на вулиці, але й в судах. Тому й була запеклою боротьба за надання імені Петра Григоренка проспекту Маршала Жукова. А ще активісти у суді домоглися права вільно потрапляти до сесійної зали міськради.

У 2019-му, на виборах президента, Геннадій Кернес підтримував президента Порошенка. Але коли виграв Володимир Зеленський, запевняв, що бачить свою політичну силу у коаліції із “Слугою народу” в Харківській міськраді.

Advertisement
Advertisement
2020-12-17
0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі